http://multycourse.com.ua/ 0 0 ua 90 18 4af7580b23bf0e9166ff6488aa56ec0e 42

УВАГА!

Не обрана стать. Вам необхідно перейти до профілю, обрати стать та зберегти внесені зміни.

Перейти до профілю
Закрити вікно
 
При натискані на цю кнопку ви потрапите на головну сторінку сайта
 
Це кнопка активації глосарія
   
Ця кнопка дозволяє скопіювати курс для офлайн проходження
 

Фон

color1 color2 color3
Дозволяє замінити колір фону робочої зони

Текст

Вибір мови:

Модуль 3. Тематика шкільних курсів з питань безпеки і здоров’я
Індикація модуля, в якому знаходиться користувач

3.7 Психологічні компетентності

Самоусвідомлення і самооцінка

Емоційна саморегуляція (самоконтроль)

Асертивність

Прийняття зважених рішень

Креативність

Уміння вчитися

 

Самоусвідомлення і самооцінка

 

Поняття самооцінки.

 
 

Самооцінка – це ставлення людини до себе і оцінка своїх особистих якостей, можливостей і місця серед інших людей у різних сферах життя.

 
   

 

Самооцінка має два компонента – когнітивний та емоційний. Когнітивний компонент відображає знання людини про себе, емоційний – її ставлення до себе. Знання про себе набуваються через спілкування з іншими людьми. Ці знання неминуче наростають емоціями, сила і напруженість яких залежить від того, наскільки значима для особистості отримана інформація.

Самооцінка формується в процесі діяльності і міжособистісної взаємодії: шляхом спостереження за собою, своїми вчинками, ставленням до себе з боку оточуючих, аналізу своїх почуттів і переживань, мотивів і вчинків, досягнень і невдач, а також через порівняння себе з іншими людьми.

Самооцінка визначає самосвідомість людини і змінюється протягом життя. Соціальне оточення значною мірою впливає на формування самооцінки особистості.

Види самооцінки.

Самооцінка може бути адекватною і неадекватною. Адекватна самооцінка – це реалістична, самокритична оцінка себе, своїх здібностей, моральних якостей і вчинків. Якщо адекватна самооцінка поєднується із загальним позитивним ставленням до себе, її називають здоровою.

Здорова самооцінка – життєво важливий чинник у розбудові та підтримці хороших стосунків і досягненні успіху. Люди з адекватною самооцінкою і позитивними очікуваннями результатів, в цілому вчаться і виконують роботу краще, ніж люди із заниженою або завищеною самооцінкою. Кожен успіх підтримує, і навіть підвищує їх самооцінку.

Людина із здоровою самооцінкою:

  • добре почувається, упевнена в собі,
  • гідно поводиться і вільно спілкується з оточуючими,
  • готова визнавати свої помилки, по філософськи ставиться до невдач, шукає їх причину насамперед в собі, а не в інших людях чи обставинах.

Неадекватна самооцінка може бути завищеною або заниженою.

Людина із сильно завищеною самооцінкою:

  • має ідеалізоване уявлення про себе, свою значущість, здібності і можливості;
  • стає «емоційно глухою», не прислухається до чужої думки;
  • невдачі пов'язує лише із зовнішніми чинниками і не визнає своїх помилок;
  • часто поводиться зарозуміло, хвастливо, зверхньо, грубість, демонструє агресивність і жорсткість.

 

Людина із сильно заниженою самооцінкою:

  • невпевнена у собі, сором'язлива, нерішуча, надмірно обережна;
  • гостро потребує підтримки і схвалення оточуючих, залежна від них;
  • конформна, легко піддається впливу інших людей;
  • страждаючи комплексом неповноцінності, прагне самоствердитися, довести всім і, перш за все самій собі, свою значимість;
  • ставить перед собою простіші цілі, ніж може досягти;
  • нерідко «занурюється» в свої неприємності і невдачі, перебільшуючи їх роль в своєму житті;
  • занадто вимоглива до себе, надмірно самокритична, що призводить нерідко до замкнутості, заздрості, підозрілості, мстивості і навіть жорстокості.

 

Занижена самооцінка робить людину невпевненою в собі, вона намагається уникати прийняття будь-яких дій або важливих рішень, перекладає власну відповідальність на інших, побоюється критики і будь-яких складнощів. Стан постійного очікування небезпеки або ситуації, в якій доведеться приймати рішення, не дозволяють людині розслабитися, тримаючи її в постійній емоційній і фізичній напрузі. Такий стан хронічного стресу знижує захисні сили організму, людина з ослабленим імунітетом часто хворіє. Захворювання, спричинені психологічним станом, лікуються складніше. Невпевненість в собі і постійні переживання призводять до стресу, який нерідко «заїдається», внаслідок можуть виникнути проблеми із зайвою вагою.

Формування самооцінки.

Самооцінка не є вродженою, а поступово формується з раннього дитинства. На її формування найбільш суттєво впливають:

  • в дошкільному віці – емоційна реакція значущих дорослих (батьків, бабусь, дідусів): ступінь їх любові і прийняття, прояв уваги до дитини, спілкування з нею, переважне ставлення, оцінка її вчинків;
  • в молодшому шкільному віці – успішність шкільного навчання і ставлення педагогів до дитини;
  • в підлітковому віці – успішність спілкування з ровесниками, наявність дружніх і романтичних стосунків;
  • в дорослому віці – співвідношення власних досягнень людини з її очікуваннями і порівняння з досягненнями інших значимих для неї людей.

Самооцінка молодшого школяра.

Нерідко школи з високими освітніми стандартами і занадто суворими вимогами стають причиною заниженої самооцінки учнів початкових класів, що неминуче позначається на їх навчальній мотивації і успішності. Молодші школярі потребують оцінки не так результату, як процесу навчання. Зусилля дитини, її старання не повинні залишатися поза увагою вчителя. Кожен школяр має власний стиль і темп навчання. Ставлення до дітей, як до талановитих, допомагає їм у навчанні, що багаторазово доводить педагогічна практика.

Самооцінка в підлітковому віці.

Самооцінка у підлітків ситуативна, нестійка, схильна до зовнішніх впливів у молодшому підлітковому віці і більш стійка в старшому підлітковому віці. Підлітки нерідко оцінюють себе нижче за тими показниками, які здаються їм найважливішими.

У підлітковому періоді вплив батьків помітно знижується і підвищується значимість впливу однолітків. Підлітки починають критично оцінювати своїх батьків, їхню думку, виробляють власну позицію по відношенню до батьківської оцінки. Батьківська точка зору починає сприйматися лише як одна з можливих.

Але при цьому підтримка сім'ї і прийняття підлітка та його прагнень батьками дуже впливають на рівень його загальної самооцінки. Тепле, уважне ставлення батьків залишається важливою умовою формування і подальшого підкріплення позитивної самооцінки підлітків. У той же час жорстке, негативне ставлення батьків має зворотну дію: такі підлітки, як правило, сфокусовані на невдачах, бояться ризикувати, у них вищий рівень тривожності, вони частіше бувають агресивними і грубими.

Що може зробити вчитель, щоб поліпшити самооцінку учнів:

  • називати учнів на ім’я, проявляти шанобливе ставлення до кожного;
  • не критикувати зовнішність учня, соціальне становище сім'ї, не принижувати гідність;
  • роблячи зауваження, не зачіпати особистість учня, а висловлюватися тільки з приводу його поведінки або вчинків;
  • демонструвати однакові вимоги і однакове ставлення до всіх;
  • відзначати позитивні досягнення, результати роботи кожного учня і звертати на це увагу всього класу;
  • уникати порівнянь успіхів одного учня з успіхами інших;
  • доручати кожному виконання визначеного обов'язку в класі;
  • перетворювати невдачі учнів в позитивний навчальний і життєвий досвід;
  • уникати надмірної опіки, цікавитися думкою учнів та поважати її, заохочувати взаємодопомогу і взаємовиручку в класі.

 

Емоційна саморегуляція (самоконтроль)

 

Усе, що відбувається в нашому житті, ми спочатку оцінюємо емоційно, а потім раціонально. Іноді наша реакція випереджає думку, і ми діємо майже рефлекторно, приміром, коли виникає несподівана загроза життю. В окремих випадках швидка реакція корисна — вона може навіть врятувати людині життя. Однак часто вона є неадекватною, і ми розуміємо, що так не слід було чинити («Це був необдуманий вчинок, я діяв під впливом емоцій»). Такі дії можуть мати небажані наслідки — конфлікт, зіпсовані стосунки, підірвана репутація.

Надмірна емоційність властива підлітковому віку. Це пов’язано з гормональною перебудовою організму. Адже якщо до початку статевого дозрівання концентрація чоловічих і жіночих гормонів в організмі дитини стабільна, то в підлітковому віці вона зростає у 10–20 разів. Лікарі називають це «гормональним бунтом». Він зумовлює багато змін в організмі, у тому числі впливає на нервову систему, прискорює процеси збудження. Тому підлітки часто переживають сильні емоції, страждають від перепадів настрою, стресів і депресій.

Людина значною мірою є самокерованою системою. На фізіологічному рівні ми можемо спостерігати, як наш організм адаптується до змін, відновлюється після травми чи хвороби. Психіка людини також дуже пластична. Вона здатна долати навіть дуже сильні стреси, відновлюватися після потрясінь і гоїти душевні рани.

Значення самоконтролю у житті людини.

 
 

Емоційна саморегуляція (самоконтроль) — це розуміння природи емоцій, уміння розпізнавати їх і здатність володіти собою.

 
   

 

Саморегуляція допомагає досягати важливих цілей, уникати проблем, зберігати психологічну рівновагу і приймати зважені рішення в будь-якому віці й за будь-яких обставин.

Ось декілька причин, чому важливо розвивати навички самоконтролю:

  • Самоконтроль допомагає виживанню. В екстремальних ситуаціях це дозволяє уникнути паніки і приймати зважені рішення.
  • Контроль емоцій сприяє збереженню здоров’я. Відомо, що депресії і стреси є причиною багатьох захворювань. Самоконтроль дозволяє попереджувати частину їх згубних наслідків.
  • Самоконтроль допомагає уникати власноруч створених проблем. Багато негараздів, насамперед у стосунках, виникає через те, що люди неправильно діють чи говорять зайве, перебуваючи під впливом емоцій. Проблемою є і протилежна ситуація, коли люди повсякчас ігнорують власні емоції, не говорять про те, що їм не подобається чи викликає занепокоєння. Уміння правильно висловлювати свої почуття допомагає будувати здорові стосунки та мирно розв’язувати конфлікти.

 

Загальна стратегія самоконтролю.

Щоб зменшити емоційну напругу та навчитися керувати своїми емоціями можна використовувати декілька способів: релаксацію, дихання, візуалізацію. Загальна стратегія самоконтролю полягає у наступному (мал.).

 

Асертивність

 

Поняття асертивності. У житті майже щодня трапляються ситуації, коли необхідно звернутися по допомогу, чітко висловити свою позицію або від чогось відмовитися.

У таких випадках люди зазвичай поводяться по різному:

  • пасивно – нехтують власними інтересами і за будь яку ціну намагаються уникнути конфлікту;
  • агресивно – намагаються відстояти лише власну точку зору, не зважають ні на що;
  • упевнено (асертивно) ‑ відстоюють себе у такий спосіб, щоб не ображати інших.

 

Пасивні люди не вміють відстояти себе і зазвичай не можуть нікому відмовити, навіть якщо пропозиція невигідна для них або є небезпечною. Вони легше піддаються впливу реклами і оточення, більше ризикують стати жертвою шахраїв, бути залученими до небезпечної компанії, секти.

Агресивні люди нехтують ввічливістю, вдаються до погроз, лайки і фізичної сили. Через це їх не люблять, бояться, уникають і можуть звинуватити навіть у тому, чого вони не робили. Часто прямолінійність, жорсткість і напористість в спілкуванні не тільки межують з грубістю, але і маскують внутрішню нерішучість людини

 
 

Асертивність – це вміння відстояти себе у міжособистісних стосунках, поважаючи свої права і права інших людей. Це вміння домовлятися, враховуючи інтереси усіх сторін, вміння ввічливо відмовитися від того, що не підходить, і рішуче - від того, що може бути небезпечним. Це впевнений, партнерський («на рівних») стиль спілкування. Асертивну поведінку ще називають гідною, дипломатичною, упевненою.

 
   

 

Переваги асертивності.

Асертивність допомагає:

  • висловлювати свої думки,почуття і пропозиції без звинувачень;
  • без проблем попросити про послугу чи допомогу;
  • без почуття провини відмовитися від того, що не підходить;
  • краще розуміти почуття і проблеми інших людей;
  • легше знаходити шляхи до порозуміння;
  • підтримувати рівноправні стосунки;
  • спокійно не погодитися з почутим.
  • запобігати маніпуляціям.
  • висловитися на захист іншої людини.

 

Ознаки і наслідки різних стилів поведінки.

Важливим для кожної людини є уміння розпізнати ознаки пасивної, агресивної і асертивної поведінки, а також їх наслідки (мал.).

У більшості життєвих ситуації асертивна манера спілкування є найкращою. Однак у деяких випадках доречно діяти пасивно, і навіть агресивно (мал.)

Уміння сказати «НІ»

У багатьох життєвих ситуаціях важливо не дозволити маніпулювати собою.

 
 

Маніпуляція - це завуальований психологічний тиск на людину з метою примусити її прийняти певне рішення чи виконати певну дію.

 
 

 

Деякі люди, коли хочуть будь-що домогтися свого, можуть умовляти, тиснути, шантажувати або навіть погрожувати: «Ти що, боїшся?», «Тобі що, складно?», «Ти ж не псуватимеш мені свято!», «Як це ти підеш і залишиш друзів?», «Довірся мені, якщо справді любиш», «Усі роблять це».

Почувши подібні фрази, важливо критично осмислити їх, перевірити, чи дійсно ця пропозиція відповідає вашим принципам, цінностям, бажанням і життєвим планам. Якщо ні, або якщо вона несе загрозу життю та здоров'ю, треба сміливо і рішуче сказати: «НІ». У цьому можуть допомогти такі поради:

Як сказати «НІ» і при цьому зберегти стосунки

  • У більшості ситуацій найкраще одразу висловити свою позицію і відмовити без пояснення причин та будь-яких виправдань. Уважно вислухайте співрозмовника і спокійно, але впевнено скажіть: «Ні, я не хочу», «Це не для мене».
  • Якщо треба відмовити другу чи іншій близькій людині, можна вибачитись або пояснити причину: «Вибач, немає настрою», «Щось не хочеться».
  • Якщо друзі наполягають, можна використати метод «заїждженої платівки», повторювати знову і знову: «Ні, я ж сказав», «Я не передумаю».
  • Послатися на зайнятість: «Ні, мені вже час, у мене завтра справи/тренування/ важлива зустріч /тест», «Ні, вибач. В мене інші плани».
  • Знайти поважну причину: «Я приймаю ліки, несумісні з алкоголем».
  • Використати гумор: «Мій собака мені цього не пробачить»
  • Протидіяти маніпуляціям. Наприклад, на слова: «Якщо ти мій друг, ти зробиш це» варто сказати: «Якщо ти мій друг, то не примушуватимеш мене до того, що я не хочу».
  • Якщо тиск продовжується, відмовитись від спілкування: «Я більше не хочу про це говорити», - і піти геть.

 

Прийняття зважених рішень і креативність

 

Поняття зважених рішень.

Рішення - це вибір найбільш прийнятної альтернативи з можливого різноманіття варіантів. Серед рішень, які доводиться приймати, є:

  • прості — не потребують особливого розмірковування, наприклад, яке морозиво купити, або який фільм подивитися;
  • щоденні або звичні — наприклад, що сьогодні вдягнути, сходити в ресторан або приготувати вечерю вдома;
  • складні — ті, що мають серйозні наслідки, наприклад яку спеціалізацію у навчанні обрати, впливає на подальшу долю людини.

Планування своєї життєдіяльності і вирішення проблем, які виникають перед людиною, потребують від неї уміння критичного аналізу і прийняття зважених рішень.

 
 

Зважене (раціональне) рішення - продумане рішення, прийняте на основі вибору, порівняння варіантів і врахування багатьох чинників.

 
 

Як приймати зважені рішення

На прийняття рішень впливає безліч факторів. По-перше, це внутрішні потреби, цінності та уподобання людини. Важливо, щоб вона знала, чого хоче, що їй подобається, що їй необхідно і що вона цінує. По-друге, це зовнішні чинники - правила і закони, які потрібно дотримуватися, очікування оточуючих, інші зовнішні обставини життя людини.

Для прийняття зважених рішень використовують різні методи і способи. Одна з найбільш ефективних методик називається «Правило світлофора» і складається з трьох кроків:

Крок 1. Зупинись

Подумайте, чи можете ви прийняти рішення негайно. Не дозволяйте іншим квапити вас, краще почекати, ніж потім страждати від наслідків необдуманого рішення. Найгірші рішення люди приймають в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, тому завжди приймайте рішення тільки на тверезу голову. Не приймайте важливих рішень під впливом сильних емоцій. Якщо нервуєте або відчуваєте злість, потрібно для початку заспокоїтися, а потім намагатися зрозуміти суть проблеми і що від вас вимагається.

Крок 2. Подумайте

Перш ніж прийняти рішення, зберіть всю необхідну інформацію і зверніться за порадою до тих, кому довіряєте. Розгляньте всі можливі варіанти свого вибору (але не менше трьох) і визначте «плюси» і «мінуси» кожного з них. Уявіть, як будуть розвиватися події і, що ви будете відчувати. Також поставте себе на місце людей, яких цей варіант стосується.

Крок 3. Вибери

Зробивши вибір, візьміть на себе відповідальність за його наслідки. Це означає також готовність захищати своє рішення. Якщо ви впевнені у своїй правоті, зробити це буде не важко. Пам'ятайте, що ви маєте право і передумати. Якщо ви переконалися, що ваш вибір не найкращий, немає нічого поганого в тому, щоб визнати це і поміняти своє рішення. Сприймайте негативний результат не як поразку, а як корисний досвід, який допоможе уникати помилок в майбутньому.

 

Креативність

 

 
 

Креативність (творчість) - це здатність мислити вільно, знаходити свіжі ідеї, оригінальні рішення, швидко пристосовуватися до змін і нових обставин.

 
 

 

Креативність базується на трьох «стовпах» уяві, синергії, інтуїції.

  • Уява дозволяє бачити або чути у деталях кінцевий результат творчого процесу.
  • Синергія означає поєднання ідей із різних галузей науки, культури, технологій, а спільну роботу творчого колективу, в якому окремі учасники посилюють один одного.
  • Інтуїція веде до несподіваного, незапланованого відкриття. Інтуїція відіграє дуже важливу роль в творчості і в процесі прийнятті рішень, однак вона також базуватися на знаннях.

 

Творчі здібності допомагають розглянути проблему з усіх боків, оцінити можливі варіанти і наслідки, знайти оригінальні ідеї

Творчість і прийняття рішень.

У багатьох ситуаціях прийняття зважених рішень потребує творчого підходу до генерування нестандартних варіантів. У цьому можуть бути корисними метод мозкового штурму і використання аналогій та метафор.

Мозковий штурм.

Метою мозкового штурму є генерування якомога більшого числа варіантів рішень, включаючи неймовірні і фантастичні ідеї. Всі висловлені ідеї заносяться в список, незалежно від того, наскільки безглуздими вони здаються. Чим більше кількість висловлених ідей, тим більша ймовірність, що, принаймні одна з них, виявиться вдалою.

Щоб заохотити уяву, виключаються будь-яка критика висловлених ідей. Висновки про цінність ідей переноситься на наступну стадію мозкового штурму, де різні ідеї аналізуються, класифікуються, частково комбінуються з метою удосконалення.

Мозковий штурм можна проводити як індивідуально, так і групою людей. Після проведення мозкового штурму перелік можливих рішень повинен бути ретельно вивчений, щоб знайти рішення, з урахуванням накладених на це завдання обмежень - найчастіше фінансових, часових або етичних.

Аналогії та метафори.

Оригінальні ідеї або рішення часто приходять з усвідомлення аналогій і метафор. Багато «проривних» наукових і технологічних досягнень людства зроблено завдячуючи виявленні подібності (аналогій і метафор) між двома або більше сферами життєдіяльності.

 

Уміння вчитися

 

Необхідність навчання протягом всього життя.

В інформаційному суспільстві безперервне оновлення знань та уміння їх застосовувати набуває першорядного значення. Необхідність навчатися протягом життя стосується всіх професій. Тому одним із найважливішим є уміння вчитися самостійно, без зайвого напруження, отримуючи задоволення від навчання.

Умовами ефективного навчання є (мал.):

Ознаки активного навчання.

За активного навчання ми робимо більше і при цьому менше втомлюємось, а це, у свою чергу, приносить задоволення й стимулює наш ентузіазм (табл.).

Стилі навчання.

Існують чотири типові стилі навчання. Отримавши однакові завдання, «пірнальник», «мрійник», «логік» і «мандрівник» діятимуть по-різному (мал.).

Типові стилі навчання рідко трапляються в чистому вигляді. У житті ми поєднуємо різні підходи або використовуємо їх залежно від обставин (під час підготовки до іспитів, на самому іспиті, під час виконання проекту, на оглядовій екскурсії...). Якщо зрозуміємо, що наш стиль навчання не ефективний, можемо легко змінити його.

 

Список використаних джерел:

  1. Основи здоров'я: Підручник для 5 класу / І. Д.Бех, Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко, С. В. Страшко // Алатон. – 2013.
  2. Основи здоров'я: Підручник для 6 класу / І. Д.Бех, Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко, С. В. Страшко // Алатон. – 2014.
  3. Основи здоров'я: Підручник для 7 класу / І. Д.Бех, Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко, С. В. Страшко // Алатон. – 2016. –
  4. Основи здоров'я: Підручник для 8 класу / І. Д.Бех, Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко, С. В. Страшко // Алатон. – 2016. –
  5. Основи здоров'я: Підручник для 9 класу/ І. Д.Бех, Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко, С. В. Страшко // Алатон. – 2017.
  6. Психофізіологія емоцій https://www.br.com.ua/referats/Psychology/93337.htm.
  7. Способи саморегуляції емоційного стану http://toplutsk.com/articles-article_151.html
  8. .Словари и энциклопедии: http://dic.academic.ru
  9. Мастера психологии. Психология критического мышления. / Д. Халперн / пер. на рус. Н. Мальгина, С. Рысев, Л. Царук. – Питер, 2000. — 512 с.
  10. Чалдини Р. Социальная психология. Пойми других, чтобы понять себя! / Р. Чалдини, Д. Кенрик, С. Нейберг / пер. на рус. Н. Миронов, Л. Ордановская, Л. Царук, С. Чилингарова. – СПб. : прайм. ЕВРОЗНАК, 2002. – 256 с.

Самоконтроль

1) Встановіть відповідності між віком і факторами найбільшого впливу на формування самооцінки людини:

  • В дошкільному віці
  • В молодшому шкільному віці
  • В підлітковому віці
  • В дорослому віці
  • співвідношення власних досягнень людини з її очікуваннями і порівняння з досягненнями інших значимих для неї людей
  • успішність шкільного навчання і ставлення педагогів до дитини
  • успішність спілкування з ровесниками, наявність дружніх і романтичних стосунків
  • емоційна реакція значущих дорослих (батьків, бабусь, дідусів): ступінь їх любові і прийняття, прояв уваги до дитини

2) Встановіть відповідність

  • Ознаки активного навчання
  • Ознаки пасивного навчання
  • очікування інструкцій та інформації від учителя, зубріння без розуміння, не зацікавленість у виправленні низької оцінки, порушення термінів
  • самостійний пошук інформації, виконання творчих завдань і проектів, намагання застосувати знання на практиці, самостійне планування часу, самооцінка прогресу, намагання виправити оцінку, заповнити прогалини в знаннях

3) Робить лише те, що має сенс; аналізує причини подій; любить вирішувати складні завдання; цінує досконалість – це ознаки навчального стилю:

4) Оберіть приклади складних рішень:

5) Оберіть ознаки завищеної самооцінки людини:

6) Самооцінка – це:

7) Маніпуляція – це:

8) Оберіть компонент самооцінки, який відображає ставлення людини до себе:

9) Встановіть відповідність:

  • Пасивність
  • Агресивність
  • Упевненість (асертивність)
  • намагання відстояти лише власну точку зору, не зважають ні на що
  • нехтування власними інтересами і намагання уникнути конфлікту за будь-яку ціну
  • відстоювання себе у такий спосіб, щоб не ображати інших
Закінчити тест
Скролінгована робоча зона розкриття змісту тем модуля. Містить тексти, зображення, аудіо та відео матеріал.