Модуль 3. Тематика шкільних курсів з питань безпеки і здоров’я
Індикація модуля, в якому знаходиться користувач
3.6. Здорові стосунки
Поняття здорових і нездорових стосунків
Види міжособистісних стосунків
Коли люди знайомляться, спілкуються, разом живуть, навчаються або працюють, між ними виникають стосунки. Інакше кажучи, стосунки – це зв’язок між людьми, які добре знають одне одного.
Деякі стосунки формуються за нашим бажанням, інші – незалежно від того, хочемо ми цього чи ні.
Якщо між людьми склалися здорові стосунки, вони відчувають потребу у спілкуванні і сумують, коли змушені розставатися. Здорові стосунки ґрунтуються на взаємоповазі, довірі, турботі й чесності.
Для нездорових стосунків характерні підозрілість, егоїзм, бажання контролювати і підкоряти.
Здорові стосунки – запорука щасливого й успішного життя. Науковці стверджують, що вони сприяють зменшенню кількості стресів і хвороб, зростанню популярності і впевненості в собі. У дорослому житті вони сприяють авторитету, вищому рівню фінансового благополуччя, стабільності в подружньому житті, самоповазі й усвідомленню сенсу життя. Люди, яким вдалося встановити здорові міжособистісні стосунки, краще задовольняють власні потреби, повніше реалізують себе, легше долають труднощі і розв’язують проблеми.
Залежно від близькості стосунків між людьми їх поділяють на три групи.
|
|
Залежно від соціального кола спілкування стосунки поділяються на: родинні, дружні, ділові та романтичні (мал.).
 |
 |
|
Сімейні стосунки ‑ це подружні стосунки, стосунки батьки - діти, і стосунки з родичами. |
Дружні стосунки ‑ основою таких стосунків є спільні інтереси, прагнення до спілкування. |
 |
 |
|
Ділові стосунки ‑ це стосунки із правилами, які встановлює адміністрація або інші офіційні особи. Наприклад, стосунки між викладачем і студентом |
Романтичні стосунки ‑ це стосунки між особами протилежної статі, які відчувають потяг один до одного. |
Ознаками здорових стосунків є:
|
Надійність і обов'язковість. У здорових стосунках люди піклуються одне про одного. Вони ніколи не відмовляються допомогти і не соромляться звертатися по допомогу. Вони також завжди намагаються виконувати свої обіцянки, навіть якщо обставини змінились і це вимагає більше зусиль, ніж передбачалося раніше. Чесність є важливим складником здорових взаємин. Якщо люди чесні одне з одним у словах і вчинках, стосунки між ними зміцнюються. Обман, навпаки, здатний зашкодити взаєминам і навіть зруйнувати їх. Довіра. У здорових стосунках люди здатні довіряти одне одному. Вони обмінюються інформацією про своє особисте життя і вірять, що інші люди не використовують цю інформацію проти них. Взаємоповага. У здорових стосунках люди завжди демонструють повагу одие до одного. Навіть якщо їхні думки не збігаються, виявилися різні політичні погляди або пристрасті в музиці, вони не стануть загострювати увагу на відмінностях, а постараються знайти щось спільне у суперечливій ситуації. |
Принципи формування здорових стосунків описує формула трьох «К».
|
Здорові стосунки = Кооперація + Комунікація + Компроміс Кооперація — означає діяти як одна команда, використовувати синергію для досягнення спільної мети. Комунікація — означає бути відкритим до спілкування, не замикатися в собі, завжди обговорювати з близькими те, що вас хвилює. Компроміс — означає потребу розв’язувати проблеми у стосунках через взаємні поступки. |
Кооперація дає змогу досягти того, що люди не спроможні зробити поодинці. Співпраця означає вміння діяти спільно, як одна команда для досягнення загальних цілей. За таким принципом діють, наприклад, не тільки успішні футбольні команди, а й усі здорові дружні, сімейні і робочі стосунки.
Комунікація визначає якість міжособистісного спілкування і допомагає уникати непорозумінь. Уміння слухати і говорити, розуміти і використовувати «мову жестів», інші методи ефективного спілкування допоможуть людям краще зрозуміти думки, почуття і очікування одне одного і полегшать процес взаєморозуміння.
Компроміс означає вміння розв’язувати проблеми у стосунках через взаємні поступки. Демонструючи готовність поступитися в конфліктній ситуації, ви показуєте іншій людині, що цінуєте ваші стосунки більше, ніж особисті інтереси. При цьому важливо пам'ятати, що компроміс передбачає взаємні поступки і те, що ці поступки мають бути прийнятними.
Сім'я посідає важливе місце в житті кожної людини. Вона покликана забезпечувати захист та сприятливі умови для всіх членів сім'ї.
Здорові стосунки в родині характеризуються ефективним спілкуванням, прагненням і вмінням підтримувати високий рівень довіри й поваги, взаємною турботою і підтримкою. У турботливій сім'ї діти і підлітки розвивають цінності та впевненість у собі, які допомагають їм ухвалювати відповідальні рішення. Крім того, міцна основа сім'ї може слугувати важливим захисним чинником, допомагаючи дітям і підліткам уникнути ризикованої поведінки.
У сім'ї задовольняються матеріальні потреби її членів у житлі, харчуванні, відбувається відновлення фізичних та розумових сил, здійснюється духовне спілкування, реалізується потреба в коханні, статевих стосунках подружжя, симпатії, повазі, визнанні, підтримці, захисті й турботі. У сім'ї відбувається первинна соціалізація дітей, формуються їхні ціннісні установки.
У своїй мінімальній формі сім'я складається з батьків і дітей. У сім'ї може бути один батько й одна дитина. І діти й батьки можуть бути прийомними. Розширена сім'я включає бабусь і дідусів, а також інших родичів, які проживають спільно. Сім'ю утворює група людей, пов'язаних прямими родинними стосунками, дорослі члени якої беруть на себе зобов'язання по догляду за дітьми. Подружжя може бути як в офіційно зареєстрованому шлюбі, так і в цивільному.
У підлітковому віці стосунки дітей із батьками ускладнюються. Непорозуміння між ними є такими звичними, що навіть мають спеціальну назву «конфлікт поколінь».
Батьки і діти живуть в одному часі та просторі, однак їхні моделі світу дуже відмінні. Підлітки не надто переймаються проблемами, які хвилюють дорослих, адже для розуміння цих проблем їм бракує життєвого досвіду. А те, що найбільше непокоїть підлітків, батьки часто вважають не надто важливим.
Подібне ставлення батьків характерне для всіх часів і народів. Один відомий психолог іронічно зазначив: «Цікаво, що з кожним наступним поколінням діти все гірші, а батьки все кращі. З цього випливає, що з усе гірших дітей виростають усе кращі батьки».
Насправді теплі й щирі стосунки з батьками є однією з найважливіших потреб і життєвих цінностей. Вони потрібні людині в будь-якому віці, а тим більше в підлітковому, коли вона ще не готова до самостійного життя.
Підлітки люблять спілкуватися з однолітками. За підрахунками психологів, вони витрачають на це третину всього часу. І це не дивно, адже саме у спілкуванні з приятелями підлітки набувають неоціненного емоційного досвіду і задовольняють чимало потреб: у безпеці, повазі, належності до групи. Належність до компанії однолітків вчить досягати певного соціального статусу, підтримувати його, а також сприяє формуванню соціальних навичок, зокрема вміння бути членом команди, обстоювати себе, знаходити баланс між власними інтересами і бажаннями інших людей.
Спілкування з однолітками — одне з головних джерел інформації для підлітків. Поширеними темами для обговорення є новини спорту і музики, книжки і фільми, технічні новинки і стосунки із протилежною статтю.
Особливого значення набуває дружба — стосунки, що ґрунтуються на спільності інтересів, взаємній відкритості, довірі та відданості одне одному, готовності прийти на допомогу.
На відміну від приятелів, у друзів більше цінують індивідуальність. Звичайного учасника компанії може замінити хтось інший — і майже нічого не зміниться. Друг сприймається як унікальне надбання. Шкільні друзі часто зберігають стосунки впродовж усього життя.
Більшість людей обирають собі друзів серед тих, хто схожий на них: за віком, рівнем інтелекту, життєвими цінностями, інтересами. Міф про те, що протилежності притягуються, давно спростований науковими дослідженнями. Випадки взаємної симпатії між абсолютно різними людьми є радше винятком, ніж правилом.
Дружба - це вагомі стосунки між людьми, основані на спільності інтересів, взаємній відкритості, довірі, готовності надавати підтримку. Дружба стає головною цінністю для багатьох підлітків. Здорові дружні стосунки основані на турботі, повазі, довірі й увазі. Вони спроможні підвищити самооцінку підлітка, допомогти йому визначити і зміцнити важливі цінності. Деякі дружні стосунки, формуючись ще у школі, можуть зберігатися впродовж усього життя.
Друг сприймається як унікальне надбання. Близькі друзі почуваються комфортно, ділячись своїми думками, почуттями і таємницями. Вони довіряють і надають одне одному емоційну підтримку. Коли виникають проблеми у стосунках, вони намагаються якнайшвидше їх розв’язати і помиритися.
У підлітковому віці дружба може зберігатись і на відстані. Збільшення вибірковості дружніх стосунків супроводжується зростанням їх стійкості: сварка, яка у молодших підлітків означала б кінець дружби, в юності сприймається як випадковість, якою можна знехтувати заради збереження більш глибокої спільності.
|
Для справжньої дружби властиві:
|
Романтичні стосунки.
Іноді приятельські і дружні стосунки можуть перерости в кохання. Часто закоханість може виникнути спонтанно, «з першого погляду».
Кохання — дуже сильне емоційне почуття, яке характеризується високим душевним піднесенням, розквітом бажань, високою готовністю розчинитися в об'єкті кохання.
Кохання пов'язане з почуттям прихильності, турботи й інтимності.
- Прихильність — потреба в турботі, схваленні та фізичному контакті з іншою людиною. Наприклад, на прихильність вказує бажання терміново поскаржитися коханій людині, якщо вам погано або самотньо.
- Турбота — стурбованість чужими потребами і щастям більше, ніж власними. Почуття турботи змушує нас ставити на перше місце інтереси іншої людини, переживати за неї, прагнути допомогти і розрадити.
- Інтимність означає загальні думки, бажання і почуття, які об'єднують двох людей. Що більша інтимність, то більше довіри між людьми, то більше бажання ділитися думками й почуттями.
Багато підлітків плутають поняття «кохання» і «закоханість», між якими є чимало відмінностей.
| Ознаки закоханості | Ознаки кохання |
| Закоханість характеризується нав'язливим бажанням постійно перебувати поруч з партнером, при цьому взаємність не завжди має значення. | Кохання будується на розумінні, повазі і взаємності. Кохання може пережити розлуку. |
| Закоханість виникає раптово і швидко захоплює всі думки й почуття людини. При цьому вона так само швидко зникає. | Кохання не може виникнути з першого погляду, воно зароджується поступово і може супроводжувати людину все життя. |
| При закоханості людині властиво нехтувати сумісністю, створюючи ілюзію партнера, ігноруючи його недоліки і наділяючи неіснуючими якостями. | Для кохання характерна сумісність партнерів, де обома сторонами усвідомлюються і приймаються недоліки одне одного. |
| Закоханість емоційна, її фундаментом є гормональні зміни в організмі. | Кохання більш раціональне, його фундаментом є вищі психічні властивості організму, а не лише гормональні. |
| Закоханість часто породжує сумніви, здатні вилитися в обурення і різку зміну ставлення до коханого. | Кохання ототожнюється з самодостатністю, впевненістю у собі і партнерові. |
| Для закоханості характерні сумбурність почуттів і неконтрольовані емоції. | Кохання є усвідомленим почуттям, яке можна контролювати. Йому властиві довіра, умиротворення. |
Список використаних джерел:
- Путівник для батьків підлітків. Територія Teens [Електронний ресурс].—Режим доступу: http://www.psychologies.ru/int/teens/
- Вердербер Р. Психология общения / Р. Вердербер, К. Вердербер. – СПб.: gрайм-ЕВРОЗНАК, 2003.
- Туркіне Т. Життєві навички: підручник для X-XII класів / Т. Туркіне, С. Томша, В. Болдішор, В. Пріцкан. — Кишенев: Prut Internatonal, 2005.
- Glencoe Health: Student Handbook / Mary H. Bronson, Don Merki, Michael J. Cleary, Kathleen Middleton, Dinah Zike. - 9-th ed. — Glencoe / McGraw-Hill, 2007. — 832 p.
- Помазкін А. С. Сім'я / А. С. Помазкін [Електронний ресурс].— Режим доступу: http://unsait.ru/psihologicheskij-centr/semya
- Крайг Г. Психология развития /Г. Крайг, Д. Бокум. – 9-е изд. – СПб.: Питер, 2005.
- Психология подростка. Полное руководство/ под ред. члена-корреспондента РАО А. А. Реана. – СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2003.