http://multycourse.com.ua/ 0 0 ua 90 19 0406ccf31579b3f26ae685fe3a59534b 66

УВАГА!

Не обрана стать. Вам необхідно перейти до профілю, обрати стать та зберегти внесені зміни.

Перейти до профілю
Закрити вікно
 
При натискані на цю кнопку ви потрапите на головну сторінку сайта
 
Це кнопка активації глосарія
   
Ця кнопка дозволяє скопіювати курс для офлайн проходження
 

Фон

color1 color2 color3
Дозволяє замінити колір фону робочої зони

Текст

Вибір мови:

Модуль 4. Методика викладання профілактичних програм
Індикація модуля, в якому знаходиться користувач

4.1 Поняття і роль життєвих навичок

Поняття життєвих навичок

Склад і класифікація життєвих навичок

Навички, що сприяють психологічному благополуччю (внутнішньоперсональні навички)

Навички, що сприяють соціальному благополуччю (міжперсональні навички)

Життєві навички і здоров’я

Життєві навички і якість освіти

Життєві навички та розбудова миру

 

 

Традиційна система освіти сформувалася в епоху індустріалізації, коли великі промислові підприємства потребували працівників, які впродовж робочого дня виконували відносно прості дії біля конвеєра, а їх менеджери, банкіри та бухгалтери могли впродовж усього життя послуговуватися знаннями та навичками, які вони отримали у вищій школі.

У постіндустріальну епоху, коли на більшості виробництв ручну працю витіснили автоматика і роботи, а бурхливий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій вносить неперервні зміни у всі сфери життя, освіта має готувати кадри до вимог постіндустріальної інформаційної ери. Замість накопичення певної кількості знань сучасний випускник повинен уміти самостійно здобувати інформацію, критично її осмислювати та креативно використовувати для аналізу та розв’язання проблем і виконання проектів.

Особливого значення набувають соціальні навички, зокрема ефективної комунікації, групової взаємодії, в тому числі й мережевої. В умовах постійних змін, які відбуваються у суспільстві, люди також потребують особливих навичок, які формують здорову самооцінку, підвищують їх стресостійкість, допомагають у досягненні цілей. Саме тому на межі століть з’явилося поняття «життєві навички», а також виникла педагогічна технологія, яка називається «Освіта на Основі розвитку Життєвих Навичок», скорочено – ООЖН. Ця технологія повною мірою реалізує компетентісний підхід до навчання, визначений концепцією Нової української школи як найбільш адекватний до вимог сучасного світу.

 

Поняття життєвих навичок

 

Життєві навички — дослівний переклад з англ. life skills. В англійській мові skills означає не лише навички (уміння, відпрацьовані до автоматизму), а й здатність до чогось або компетентність. Тому термін «життєва компетентність» був би точнішим, але в пострадянських країнах було утверджено термін «життєві навички», і тому ми надалі використовуватимемо його, розуміючи під життєвими навичками низку психологічних і соціальних компетентностей, які допомагають людині бути в гармонії зі своїм внутрішнім світом і будувати продуктивні взаємини із соціальним оточенням.

 
 

За визначенням ВООЗ, життєві навички — це здатність до адаптації, позитивної поведінки та подолання труднощів щоденного життя.

 
   

 

Склад і класифікація життєвих навичок

 

Чітко визначеного переліку життєвих навичок не існує, їх налічують близько двадцяти. Серед них:

  • навички ухвалення рішень;
  • комунікативні навички;
  • навички вираження почуттів і керування ними;
  • навички критичного мислення;
  • навички усвідомлення негативних впливів і тиску з боку однолітків, а також навички протидії їм ( спроможність сказати «ні» наркотикам, алкоголю, тютюнопалінню, раннім сексуальним стосункам тощо);
  • навичка постановки цілей та ін.

Не існує і єдиної загальновизнаної класифікації життєвих навичок. Найчастіше життєві навички об’єднують у дві групи – внутрішньоперсональні (психологічні) та міжперсональні (комунікативні) навички. Внутрішньоперсональні навички поділяють на інтелектуальні (когнітивні) й емоційно-вольові.

 

Навички, що сприяють психологічному благополуччю (внутнішньоперсональні навички)

 

Найважливішим критерієм психологічного благополуччя є відчуття психологічної рівноваги, яку пов’язують із гармонійною організацією психіки та її здатністю адаптуватися до стресів. Психологічно врівноважені люди більше насолоджуються життям і легше долають виклики і проблеми. Вони навіть інакше ставляться до них. «Здорова людина бачить у проблемах можливості, а хвора — у можливостях проблеми», — зауважив відомий психіатр Аллан Фромм.

Люди з високим рівнем психологічної рівноваги демонструють:

  • позитивну самооцінку, яка тісно пов’язана зі здатністю керувати своїм життям;
  • послідовність і передбачуваність, що свідчить про сформованість характеру;
  • цілеспрямованість, яка ґрунтується на позитивному баченні майбутнього і потребі у самореалізації;
  • автономність (незалежність), яка забезпечується умінням ухвалювати відповідальні рішення;
  • відчуття єдності з іншими людьми, що приносить у життя стабільність і наповнює його сенсом.

 

Психологічно врівноважені люди краще усвідомлюють свої почуття і вміють висловити їх з повагою до інших. Замість негайно реагувати на ситуацію вони завжди намагаються ухвалити зважене рішення, керуючись моральними цінностями та відповідальністю. Не дивно, що здатність до самоконтролю сприяє кращим соціальним комунікаціям та зменшенню проявів депресії.

Нижче наведено структуру внутрішньоперсональних (інтелектуальних та емоційно-вольових) навичок.

 

Інтелектуальні навички

Самосвідомість і самооцінка:

  • здатність усвідомити свою унікальність;
  • позитивне ставлення до себе, інших людей і життєвих перспектив;
  • адекватна самооцінка: здатність реально оцінювати свої здібності і можливості, адекватно сприймати оцінки інших людей;
  • усвідомлення своїх прав, потреб, цінностей і пріоритетів;
  • визначення життєвої мети.

Аналіз проблем і ухвалення рішень:

  • уміння визначити суть проблеми і причини її виникнення;
  • здатність знайти різні варіанти розв’язання проблеми;
  • уміння передбачити результати різних варіантів для себе та інших людей;
  • уміння оцінити реалістичність кожного варіанта з урахуванням його особливостей і життєвих обставин;
  • здатність вибрати оптимальне рішення.

Навички групової роботи та адвокації:

  • уміння бути членом команди, працювати на результат;
  • уміння висловити повагу до внеску інших осіб;
  • сприймання різних стилів поведінки;
  • лідерські навички;
  • навички впливу і переконливості;
  • навички встановлення контактів і мотивування.

 

Емоційно-вольові навички

Навички самоконтролю:

  • уміння контролювати прояви гніву;
  • уміння долати тривогу;
  • уміння переживати невдачі.

Керування стресами:

  • уміння раціонально планувати час;
  • позитивне мислення;
  • уміння застосовувати методи релаксації;
  • уміння пережити горе, втрату, травму, насильство.

Мотивація до успіху і тренування волі:

  • віра в те, що ти — господар свого життя;
  • здатність зосереджуватися на досягненні мети;
  • розвиток цілеспрямованості і працьовитості.

 

Навички, що сприяють соціальному благополуччю (міжперсональні навички)

 

Деякі діти видаються соціально адаптованими від народження, тоді як інші потерпають від різних випробувань соціуму; деякі дуже товариські й легко заводять собі друзів, інші за своєю природою сором’язливі; деякі вміють контролювати свої емоції, інші – швидко виходять з рівноваги; деякі є природженими лідерами, а інші – завжди намагаються підлаштовуватися.

Нема жодного сумніву, що діти з краще розвиненими соціальними навичками мають переваги в житті. Вони не тільки відчувають вигоди від позитивних взаємин, а й мають ліпшу успішність у навчанні; краще самопізнання та загалом набагато стійкіші до життєвих випробувань.

Упродовж останніх років учені все більше переконуються, що соціальним навичкам можна і потрібно вчитися. Багато досліджень довели, що сором'язливі діти можуть стати більш відкритими і товариськими, агресивні – можуть навчитися самоконтролю, а діти, які віддають перевагу усамітненню, можуть навчитися дружити. Для цього у навчальних закладах упроваджують освітні програми з розвитку соціальних навичок. Окрім відповідного змісту, такі програми потребують застосування особливих педагогічних методів та організації навчального процесу. Далі наведено структуру окремих соціальних навичок.

 

Навички ефективного спілкування:

  • активне слухання;
  • уміння чітко висловлювати свою думку;
  • уміння відкрито висловлювати свої почуття без тривоги і звинувачень;
  • адекватна реакція на критику;
  • уміння попросити про послугу, по допомогу.

Навички співпереживання:

  • здатність розуміти почуття, потреби і проблеми інших людей;
  • уміння висловити це розуміння;
  • уміння надати підтримку і допомогу.

Навички регулювання конфліктів:

  • здатність розрізняти конфлікти поглядів і конфлікти інтересів;
  • уміння вирішувати конфлікти поглядів на підставі толерантності;
  • уміння вирішувати конфлікти інтересів через конструктивні переговори.

Навички поведінки в умовах тиску, погроз, дискримінації:

  • навички впевненої поведінки;
  • уміння відстоювати свою позицію і відмовлятися від небезпечних пропозицій;
  • протидія дискримінації.

Навички групової роботи та адвокації:

  • уміння бути членом команди, працювати на результат;
  • уміння висловити повагу до внеску інших осіб;
  • сприймання різних стилів поведінки;
  • лідерські навички;
  • навички впливу і переконливості;
  • навички встановлення контактів і мотивування.

 

 

Життєві навички і здоров’я

 

Життєві навички сприяють кращій соціальній адаптації дитини, її розумовому й емоційному благополуччю, позитивній і здоровій поведінці. Особливе місце серед них належить навичкам протидії соціальному тиску, що допомагають молоді навчитися діяти незалежно у сучасному світі, критично ставитися до можливих негативних впливів однолітків та ЗМІ. Тому їх ще називають життєвими навичками, сприятливими для здоров’я.

Навички протидії соціальному тиску є основою переважної більшості ефективних програм профілактики правопорушень, насилля, тютюнопаління, алкоголю, наркотиків, а також ВІЛ/СНІДу. Тому на формування життєвих навичок спрямовані:

  • сотні програм по всьому світові;
  • активне їх упровадження на теренах пострадянського простору;
  • підтримка з боку впливових між­народ­них організацій (ВООЗ, ЮНІСЕФ, ЮНЕСКО, Міжнародного альянсу з ВІЛ/СНІД та інших).

Глобальними прагматичними цілями цих програм є:

  • скорочення кількості курців у підлітковому та молодіжному середовищі;
  • зниження рівня вживання алкоголю, наркотиків;
  • пізніший початок статевого життя;
  • вибірковість статевих контактів і використання презервативів;
  • зниження темпів поширення ВІЛ / СНІДу.

 

Життєві навички і якість освіти

 

Навчання життєвих навичок є неодмінним елементом високоякісної освіти. Вони підвищують конкурентоспроможність випускників на ринку праці, адже тепер кандидатові на пристойну посаду недостатньо досконало володіти професією. Потрібно мати комплекс психосоціальних умінь: критично і творчо мислити, адекватно сприймати себе й оточення, ухвалювати зважені рішення, будувати конструктивні міжособистісні стосунки, залежно від потреби демонструвати спроможність працювати в команді чи бути лідером, зацікавлювати і створювати мотивації для інших, розв’язувати проблеми та керувати стресами.

 

Життєві навички та розбудова миру

 

Життєві навички сприяють розвиткові таких цінних особистих якостей, як миролюбність, толерантність, чуйність, оптимізм, стресостійкість, а також зменшенню рівня агресії та створенню сприятливого психологічного клімату в родині, класі, у школі. Масове впровадження у навчальних закладах програм розвитку життєвих навичок через кілька років сприятиме зменшенню рівня агресії у суспільстві та розбудові стійкого миру в державі.

 

До життєвих навичок, які сприяють розвитку миролюбності, належать такі:

  • самоусвідомлення та самооцінки;
  • ефективної комунікації;
  • кооперації;
  • керування стресами;
  • емпатії;
  • асертивності (неагресивної впевненості);
  • розв’язання проблем і ухвалення рішень;
  • запобігання ескалації та розв’язання конфліктів;
  • пошуку консенсусу і примирення.

 

Список використаних джерел:

  1. Воронцова Т. В. Вчимося жити разом. Посібник для вчителя з розвитку соціальних навичок у курсі «Основи здоров’я» (основна і старша школа) / Т. В.Воронцова, В. С. Пономаренко та ін.— К.: Алатон, 2017. https://drive.google.com/drive/folders/0Bzt9FAqrO9WcLXZwZVlJaFBCS3c.
  2. Навички заради здоров'я. Навчання здоровому способу життя на засадах розвитку навичок: важливий компонент школи, дружньої до дитини, школи, що підтримує здоров'я. — ВООЗ — К., 2004.
  3. Концепція навчання здорового способу життя на засадах розвитку навичок / авт.-упоряд. Марі-Ноель Бело. — К.: Генеза, 2005. — 80 с.

Перевір себе

1) Оберіть складові навичок співпереживання:

2) Міжперсональні навички - це:

3) Встановіть відповідність:

  • Міжперсональні життєві навички - це:
  • Внутрішньоперсональні життєві навички - це:
  • навички ефективного спілкування,емпатії та надання допомоги, групової роботи, навички регулювання конфліктів
  • самосвідомість і самооцінка, аналіз проблем і ухвалення рішень, навички самоконтролю, керування стресами, мотивація до успіху і тренування волі

4) Які з наведених навичок не належать до життєвих навичок?

5) Оберіть прагматичні цілі програм, які спрямовані на формування навичок протидії соціальному тиску:

Закінчити тест
Скролінгована робоча зона розкриття змісту тем модуля. Містить тексти, зображення, аудіо та відео матеріал.