http://multycourse.com.ua/ 0 0 ua 90 21 6d6f676e2cfc0fb9ddeaba6c245d1471 45

УВАГА!

Не обрана стать. Вам необхідно перейти до профілю, обрати стать та зберегти внесені зміни.

Перейти до профілю
Закрити вікно
 
При натискані на цю кнопку ви потрапите на головну сторінку сайта
 
Це кнопка активації глосарія
   
Ця кнопка дозволяє скопіювати курс для офлайн проходження
 

Фон

color1 color2 color3
Дозволяє замінити колір фону робочої зони

Текст

Вибір мови:

Модуль 5. Моніторинг та оцінка результатів
Індикація модуля, в якому знаходиться користувач

5.1 Моніторинг і оцінка: базові поняття

Поняття моніторингу і оцінки (МіО)

Відмінність моніторингу від оцінки

Важливість МіО

Основні елементи МіО

Види МіО превентивних програм

 

Поняття моніторингу і оцінки (МіО)

 

Будь-яка цілеспрямована діяльність включає:

  • постановку цілей;
  • планування заходів, спрямованих на досягнення поставленої мети;
  • моніторинг (відстеження) здійснення планових заходів і оцінку результатів (проміжних і кінцевих) виконаних робіт.

У найбільш узагальненому вигляді моніторинг і оцінку визначають як зворотний зв'язок, що дає змогу з'ясувати:

  • чи відповідає плану фактична «траєкторія» руху до мети;
  • чи досягнуті бажані проміжні й кінцеві результати.

Моніторинг і оцінку часто використовують у вигляді скорочення — МіО. Моніторинг і оцінка (МіО) освітніх програм, спрямованих на зміцнення здоров'я і розвиток особистості, дає змогу зрозуміти, чи дають ці програми бажаний результат, та визначити напрямки їх удосконалення.

 

Відмінність моніторингу від оцінки

 

Моніторинг — це постійний збір і реєстрація інформації за наперед визначеним переліком показників (індикаторів).

Оцінка – це епізодичний аналіз досягнень, пов'язаних із реалізованою програмою або проектом.

Моніторинг відрізняється від оцінки. Моніторинг – це систематичне відстеження якісних і кількісних показників, які характеризують якусь діяльність та/або поточну ситуацію. Головна мета моніторингу — «знімати показники» стану об'єкта спостереження і виявляти розбіжності з плановими (або виявляти тенденції розвитку й передбачати майбутні стани). Виявлення таких розбіжностей важливе для своєчасного подолання або зменшення виявлених небажаних тенденцій у розвитку процесів.

Оцінка має на меті з'ясувати, чи забезпечують реалізовані заходи той вплив, на які вони розраховані.

Інакше кажучи, моніторинг включає спостереження за тим, що робиться, тоді як оцінка дозволяє встановити причиново-наслідкові зв'язки між діями та результатами.

 

Важливість МіО

 

Моніторинг і оцінка превентивних програм, спрямованих на зміцнення здоров'я і розвиток особистості, проводять для вдосконалення програм і з'ясування того, чи дає впровадження цих програм очікуваний результат.

Моніторинг (відстеження) від самого початку впровадження програми гарантує, що кроки і завдання цієї програми чітко сформульовані та відповідають цілям і піддаються вимірюванню.

 

Моніторинг превентивних програм призначений для того, щоб:

  • відстежити складники програм (вкладені кошти, проведені заходи й основні результати);
  • задокументувати й оцінити, яким чином були використані ресурси (матеріальні, людські);
  • забезпечити «прозорість» витрачання коштів;
  • оцінити охоплення і якість превентивних програм;
  • планувати діяльність у сфері превентивної освіти;
  • вчасно вносити зміни у програми, щоб покращити їх.

Оцінка превентивних програм призначена для того, щоб:

  • з'ясувати, чи відбулися завдяки програмам очікувані зміни у цільових групах на рівні знань, ставлень і поведінки;
  • визначити чинники, які роблять програми успішними;
  • визначити недоліки і складники програми, що їх потрібно вдосконалити;
  • визначити обставини, у яких програми не виконують у повному обсязі.

 

 

Основні елементи МіО

 

Для ефективного моніторингу і оцінки превентивних програм у світі широко використовують концептуальну рамку МіО, яка дозволяє пов'язати програмні дії з очікуваними результатами на різних логічних рівнях: детермінантах поведінки, поведінкових практиках і епідеміологічних показниках.

Система моніторингу успішних превентивних програм обов'язково містить такі елементи:

  • програмні показники;
  • детермінанти поведінки (чинники ризику та чинники захисту);
  • показники поведінкових практик;
  • показники, які підтверджують довгостроковий вплив.

 

Види МіО превентивних програм

 

Для превентивних програм виокремлюють програмний, поведінковий та епідеміологічний види МіО.

Програмний вид МіО.

Включає в себе відстеження показників внеску та процесу.

Показники внеску. Для того щоб проект або програма досягли своїх цілей, у процес виконання програми включають різні ресурси (внески) — матеріально-технічні, людські, фінансові, політику і нормативно-правову базу, а також сучасні технології, наприклад, інформаційно-комунікаційні.

Показники процесу — це, наприклад, кількість навченого персоналу, кількість наданих діагностичних, консультативних, інформаційних послуг тощо (кількісні показники), а також якість цих послуг (якісні показники).

Поведінковий вид МіО.

Включає збір даних і оцінку результатів на рівні детермінант поведінки і поведінкових практик.

У разі ефективного використання вкладених ресурсів та належного впровадження програми досягаються короткострокові результати на рівні детермінант поведінки цільової групи (знання, ставлення, вміння, що сприяють зменшенню чинників ризику та посиленню чинників захисту).

Якщо програма має позитивний вплив на детермінанти поведінки (знання, ставлення, уміння), така програма, ймовірно, матиме і довгострокові результати на рівні поведінкових практик.

Епідеміологічний вид МіО.

Позитивні результати програми на рівні поведінкових практик повинні привести до довгострокового впливу на групи населення. Довгострокова дія виражається в епідеміологічних показниках, наприклад, зниження кількості нових випадків ВІЛ-інфекції, зменшення поширеності ВІЛ / СНІДу, зниження захворюваності ІПСШ, наркозалежності, зменшення для суспільства соціально-економічної шкоди від епідемії.

Традиційні системи МіО не забезпечують чіткого відстеження поведінкових практик та епідеміологічних показників. Тому впродовж останніх років інтенсивно розвивається епідеміологічний нагляд другого покоління. Він спрямований на об'єднання моніторингу поведінкових і біологічних даних. Узгодженість різноманітних біологічних, поведінкових і якісних досліджень, спрямованих на розуміння суті явищ, не тільки підтверджує ймовірні напрямки розвитку епідемій, а й дає їм глибинні пояснення.

 

Список використаних джерел:

  1. Загальні принципи і основні поняття моніторингу та оцінки в області ВІЛ / СНІД (дві частини).
  2. «Моніторинг та оцінка молодіжних програм з профілактики зловживання психоактивними речовинами», © Організація Об'єднаних Націй, 2005 рік

Перевір себе

1) Оцінка превентивних програм призначена для того, щоб (оберіть усі правильні відповіді):

2) Епізодичний аналіз досягнень, пов'язаних з реалізованої програмою або проектом – є визначенням:

3) Відстеження змін на рівні детермінант поведінки (знань, ставлень, умінь) і поведінкових практик (куріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин тощо) є завданням:

4) Головною метою оцінки є:

Закінчити тест
Скролінгована робоча зона розкриття змісту тем модуля. Містить тексти, зображення, аудіо та відео матеріал.