http://multycourse.com.ua/ 0 0 ua 90 15 34c2a30cb468300c7003b5d08d54a157 56

УВАГА!

Не обрана стать. Вам необхідно перейти до профілю, обрати стать та зберегти внесені зміни.

Перейти до профілю
Закрити вікно
 
При натискані на цю кнопку ви потрапите на головну сторінку сайта
 
Це кнопка активації глосарія
   
Ця кнопка дозволяє скопіювати курс для офлайн проходження
 

Фон

color1 color2 color3
Дозволяє замінити колір фону робочої зони

Текст

Вибір мови:

Модуль 1. Здоров’я, безпека і превентивна освіта
Індикація модуля, в якому знаходиться користувач

1.4 Ефективні програми шкільної превентивної освіти

Школа і превентивна освіта

Ознаки ефективних превентивних програм

Умови ефективного навчання

Нормативно-правові підстави превентивної освіти у школах Україні

Шкільні курси з доведеною ефективністю в Україні

 

Школа і превентивна освіта

 

Школа — це ідеальне середовище для введення навчальних програм превентивної освіти. Тут є найкращі можливості для здійснення масового, ефективного та завчасного впливу.

1. Масовість. Школа охоплює більшість дітей віком до 18 років. Це той період життя, коли формуються самоідентичність людини, її особиста система цінностей, погляди й переконання.

2. Ефективність. Школа – місце, де учні і вчителі проводять разом багато часу. Це дає змогу поєднувати навчальний процес з вихованням. Упровадження високоякісних превентивних програм полегшує це завдання.

3. Завчасність. Навчальні програми дозволяють ретельно спланувати і вплинути ще до того, як у житті молодої людини виникнуть реальні ризики і проблеми. Орієнтування на зону найближчого розвитку дітей і підлітків уможливлює своєчасне формування соціально-психологічних компетентностей, важливих для найближчого майбутнього.

Для досягнення успіху превентивна робота у школі повинна мати системний характер. Системність підходу забезпечується охопленням превентивною освітою всіх учнів навчального закладу та її впровадження на всіх рівнях шкільної освіти – у початковій, основній та старшій школі.

Сталі результати потребують використання всіх можливих освітніх засобів впливу і залучення до превентивної роботи педагогічного колективу, шкільної психологічної служби, батьків, інших державних служб, ресурсів місцевої громади.

Неодмінною умовою якісної превентивної освіти є також створення у школі єдиного сприятливого середовища відповідно до рамки FRESH. Превентивна робота у школі може проводитися через освітній процес, що включає безпосередньо уроки і факультативні заняття, заходи, що їх проводить шкільна психологічна служба, а також позаурочну освітню діяльність тощо.

Підвищенню ефективності превентивної освіти сприяє впровадження її елементів у різні навчальні дисципліни і створення міжпредметних зв'язків. Однак головна роль у шкільній превентивній освіті в Україні належить навчальному предметові «Основи здоров'я» і тренінговим курсам з доведеною ефективністю.

 

Ознаки ефективних шкільних програм

 

Ефективні профілактичні програми мають загальні риси, незалежно від того, де їх упроваджують, – в Україні, Південній Африці чи США. Це підтверджують результати системних досліджень. Наприклад, аналіз превентивних програм [3,4], здійснених у різних країнах світу, показав, що ефективні програми мають низку спільних ознак. Вони:

  • розроблені за участю різних фахівців, зокрема в галузі педагогіки, підліткової психології та медицини;
  • складені з урахуванням реальних потреб підлітків і молоді в отриманні інформації з питань здоров'я, зокрема репродуктивного здоров'я та комунікативних навичок;
  • використовують ціннісно-мотиваційний підхід, щоб актуалізувати у молодих людей цінність здоров'я;
  • побудовані на принципах цілеспрямованого й поетапного формування поведінкових установок, що враховують ключові пізнавальні, соціально-психологічні та індивідуально-особистісні чинники зміни поведінки;
  • спрямовані на формування і закріплення певних навичок – життєво важливих навичок спілкування, аналізу ситуації, самостійного ухвалення рішень, опору тиску з боку однолітків та інших;
  • надають науково достовірну інформацію, мають чітко позначені завдання і пропагують здоров'язбережні моделі поведінки;
  • розглядають конкретні приклади небезпечних з погляду здоров'я ситуацій та способи недопущення таких ситуацій або виходу з них;
  • використовують інтерактивні методи, передбачають щотижневі заняття впродовж кількох років;
  • розраховані щонайменше на 30 занять на рік, щоб дати змогу учням не тільки засвоїти інформацію, а й виробити до неї певне ставлення, сформувати і закріпити важливі навички;
  • припускають активну участь самих учнів в освітньому процесі через залучення тренерів з-поміж однолітків, які використовують метод «рівного навчання»;
  • враховують вплив довкілля, поведінку дорослих і однолітків, національні й соціокультурні особливості і традиції;
  • складені з урахуванням статі, гендерних особливостей, віку і когнітивних можливостей учнів, із використанням простої і зрозумілої мови;
  • обговорюють питання, пов'язані зі збереженням репродуктивного здоров'я, до того періоду, коли молоді люди можуть вступити у статеві стосунки, тобто до того, як їм виповниться 15-16 років;
  • визнають первинну роль батьків і сім'ї як джерела інформації, підтримки та турботи у процесі вироблення здоров'язбережних поведінкових установок і включення батьків в освітній процес.

 

На відміну від ефективних, неефективні програми:

  • невдало спроектовані (у них нема науково обґрунтованої концепції; містять загальні декларації замість чіткої мети і конкретних навчальних завдань; використовують неефективні методи навчання; висувають розмиті й недоречні вимоги до навчальних результатів, формальні або незрозумілі критерії і процедури оцінювання);
  • розраховані на розмиті й невизначені соціальні групи (наприклад, молодь у цілому або учнів взагалі);
  • складені і впроваджуються людьми, які мало знають про умови життя цільової групи, її соціально-психологічні особливості;
  • розглядають учнів як об'єкт впливу;
  • передбачають застосування односторонніх дидактичних підходів (лекції, повідомлення, демонстрування матеріалів);
  • передбачають разові або несистемні заходи, недостатньо часу для формування стійких переконань або поведінкових навичок;
  • ґрунтуються на залякуванні та застосуванні репресивних механізмів.

 

Умови ефективного навчання

 

Ефективність превентивної освіти залежить від багатьох чинників, але насамперед від компетентності вчителя, якості навчально-методичних матеріалів і способу організації освітнього процесу.

Вимоги до підготовки вчителя

Учитель має знати:

концептуальні й методичні засади формування здоров’язбережної компетентності

програми і зміст предмета «Основи здоров’я»

вікові особливості дітей та підлітків

інтерактивні методи та особливості їх застосування

опорні плани проведення тренінгових занять для учнів

методи і процедури форматувального оцінювання

Учитель має вміти:

чітко формулювати цілі заняття та його складники

ураховувати потреби й очікування учасників

дотримуватися рекомендованого плану уроків-тренінгів

забезпечувати демократичну дисципліну

демонструвати мультимедійні презентації

організувати активне обговорення

організовувати відпрацювання практичних умінь

підтримувати доброзичливу атмосферу на тренінгу

правильно реагувати на складних учасників

організовувати зворотний зв'язок

Учитель має
демонструвати:

повагу і позитивне ставлення до дітей та підлітків, бажання і прагнення працювати з ними

готовність зрозуміти потреби, цінності й можливості дітей та підлітків

готовність не нав’язувати свої погляди і цінності

бажання і готовність постійно підвищувати свій професійний рівень

готовність застосовувати інтерактивні методи навчання, які забезпечують активну участь кожного учня; творчу співпрацю між собою і з учителем; навчання на ситуаціях, наближених до реального життя; сприятливий емоційний клімат у класі; формування відчуття класу як єдиної команди

 

Вимоги до навчально-методичних матеріалів

Високоякісні навчальні матеріали для сучасних профілактичних програм повинні:

  • бути спрямованими на розвиток сприятливих для здоров’я психосоціальних (життєвих) навичок;
  • містити тематику, відповідну до віку;
  • враховувати природні потреби учнів;
  • бути наближеними до реального життя і написані мовою, зрозумілою для цільової аудиторії;
  • бути комплектними (мати окремі видання для вчителя, учнів, батьків).

 

Умови ефективної організації освітнього процесу

Викладання програм, спрямованих на розвиток життєвих навичок, висуває нові вимоги до кваліфікації педагога та організації освітнього процесу. Серед них, зокрема, такі:

  • заняття проводить педагог, який пройшов відповідну підготовку щодо навчання життєвих навичок та використання інтерактивних методів;
  • надають приміщення, що дає змогу використовувати інтерактивні методи, проводити тренінги;
  • учнів забезпечують навчальними матеріалами (підручниками, робочими зошитами або роздавальними матеріалами);
  • для педагогічного колективу та членів родин учнів проводять презентаційний тренінг для розширення партнерства з педагогічним колективом і родинами учнів;
  • у навчальному закладі діють правила щодо заборони агресивної поведінки, паління, вживання алкогольних напоїв, інших психоактивних речовин;
  • здійснюється підготовка волонтерів для проведення роботи серед однолітків методом «рівного навчання»;
  • у навчальному закладі проводять акції для залучення дедалі більшої кількості учнів до здорового способу життя (дні здоров’я, творчі конкурси, виступи агітбригад, проекти, дослідження).

 

Нормативно-правові підстави шкільної превентивної освіти в Україні

 

Здійснення державної політики у сфері превентивної освіти, здорового способу життя та профілактики захворювань і травматизму серед учнівської молоді покладено на Міністерство освіти і науки України. Обов'язкове впровадження превентивних програм у загальноосвітні, професійно-технічні та вищі навчальні заклади визначається пріоритетними складниками державної освітньої політики, забезпечення яких гарантує держава. Впровадження програм первинної профілактики, популяризація здорового способу життя, профілактика ВІЛ та інших соціально небезпечних хвороб, а також організаційні вимоги щодо умов перебування в навчальних закладах, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я, режим раціонального харчування і відпочинку, регулюються низкою законодавчих актів і нормативних документів.

Нормативними документами, що визначають місце профілактичної освіти в системі освіти України, є:

 

  • Національна доктрина розвитку освіти, яка проголошує, що пріоритетним завданням системи освіти є виховання людини в дусі відповідального ставлення до власного здоров'я і здоров'я довколишніх як до найвищої індивідуальної і суспільної цінності. Це здійснюється через розвиток валеологічної освіти, повноцінного медичного обслуговування, оптимізації режиму освітнього процесу, створення екологічно сприятливого життєвого простору.
  • Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, схвалена Указом Президента України від 25 червня 2013 р. № 344, у частині «Розробка та підтримка державних програм в освіті», яка передбачає, зокрема, складання та затвердження нових державних програм превентивного виховання дітей та молоді в системі освіти України.
  • Державні стандарти початкової, базової та повної загальної освіти, які затверджено Постановами Уряду України.

Відповідно до державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462, метою навчання в освітній галузі «Здоров'я і фізична культура» є формування здоров'язбережних компетентностей через набуття учнями навичок збереження, зміцнення здоров'я та дбайливого ставлення до нього, розвитку особистої фізичної культури.

Для досягнення зазначеної мети передбачено вирішення таких завдань:

  • формування в учнів знань про здоров'я, здоровий спосіб життя, безпечну поведінку, взаємозв'язки організму людини із природним і соціальним оточенням;
  • розвиток в учнів активної мотивації дбайливого ставлення до власного здоров'я, удосконалення фізичного, соціального, психічного і духовного складників здоров'я;
  • виховання в учнів потреби у здоров'ї, що є важливою життєвою цінністю, свідомого прагнення до ведення здорового способу життя; розвиток умінь самостійно ухвалювати рішення щодо власних вчинків;
  • набуття учнями власного здоров'язбережного досвіду з урахуванням стану здоров'я;
  • використання в повсякденному житті досвіду здоров'язбережної діяльності для власного здоров'я та здоров'я інших людей.

Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року, визначає здоров'язбережну компетентність як одну із ключових. Основною метою освітньої галузі «Здоров'я і фізична культура» є розвиток здоров'язбережних компетентностей через набуття учнями навичок збереження, зміцнення, використання здоров'я і дбайливого ставлення до нього, розвитку фізичної культури особистості та готовності до дій в умовах надзвичайних ситуацій і до захисту Батьківщини.

Завданнями галузі, зокрема, є:

  • поглиблення знань учнів про власне здоров'я, фізичний розвиток, потреба ведення здорового способу життя, безпечної поведінки, взаємозв'язок організму людини з довкіллям;
  • формування в учнів знань про здоров'я та безпеку, здоровий і безпечний спосіб життя;
  • удосконалення життєво важливих умінь і навичок, уміння застосовувати їх у навчальній та повсякденній діяльності;
  • створення мотивації учнів щодо дбайливого ставлення до власного здоров'я, вдосконалення фізичного, соціального, психічного та духовного складників здоров'я;
  • усвідомлення учнями цінності життя і здоров'я, значущості здорового і безпечного способу життя;
  • збагачення власного досвіду учнів щодо збереження здоров'я;
  • підготовка молоді до забезпечення власної безпеки і безпеки інших людей у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу, до служби у Збройних силах та інших військових формуваннях.

Основи здоров’я і Нова українська школа. Мета, завдання, зміст, результати, особливо методи навчання предмета «Основи здоров’я», є засадничими основами для «соціальної і здоров’язбережної освітньої галузі», визначеної концепцією «Нова українська школа» та проектом Державного стандарту початкової освіти як одна із ключових. Таким чином зберігається методологічна наступність у процесі підготовки вчителів та навчанні учнів.

 

Шкільні курси з доведеною ефективністю в Україні

 

Предмет «Основи здоров’я». ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, ВООЗ та інші авторитетні міжнародні організації відзначають наявність обов’язкового предмета «Основи здоров’я» в національному курикулумі як визначне досягнення України. Предмет існує 15 років і має статистично доведену ефективність.

За 15 років викладання навчального курсу «Основи здоров’я» були зафіксовані позитивні зрушення в поведінкових практиках української учнівської молоді, зростання довіри до вчителів як до джерела інформації на делікатні теми, такі як ВІЛ/СНІД і шляхи його передачі та статеві стосунки. 

Джерела отримання інформації про статеві стосунки, %, у динаміці

Джерело: Health Behaviour in School-aged Children (HBSC)

Джерела отримання інформації про ВІЛ/СНІД, %, у динамиці

Джерело: Health Behaviour in School-aged Children (HBSC)

 

Позитивні зрушення під впливом навчального курсу «Основи здоров’я» підтверджені даними міжнародних опитувань учнівської молоді «Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді» (HBSC) і «Європейського опитування учнівської молоді щодо вживання алкоголю та наркотичних речовин» (ESPAD).

 

Динаміка відповідей на запитання:«Як ти гадаєш, наскільки складно тобі буде дістати цигарки, якщо б ти захотів(ла)? (Сума відповідей «дуже легко» і «скоріше, легко»), за статтю, %

Джерело: ESPAD: The European School Survey Project on Alcohol and Other Drugs

Частка молодих людей, які курили хоча б один раз у житті (за статтю, у динаміці, %)

Джерело: ESPAD: The European School Survey Project on Alcohol and Other Drugs

Частка молодих людей, які вживали будь-які алкогольні напої хоча б один раз у житті (за статтю, у динаміці, %)

Джерело: ESPAD: The European School Survey Project on Alcohol and Other Drugs

Динаміка вживання будь-яких алкогольних напоїв хоча б один раз упродовж останніх 12 місяців (за статтю, %)

Джерело: ESPAD: The European School Survey Project on Alcohol and Other Drugs

Динаміка відповідей на запитання: «Як ти гадаєш, наскільки складно тобі буде дістати такі алкогольні напої, якщо б ти захотів(ла)?» (Сума відповідей «дуже легко» і «скоріше, легко»), серед усіх, %  

Джерело: ESPAD: The European School Survey Project on Alcohol and Other Drugs

Динаміка вживання будь-яких наркотичних речовин упродовж життя (за статтю, %)  

Джерело: ESPAD: The European School Survey Project on Alcohol and Other Drugs

Динаміка вживання марихуани або гашишу впродовж життя (за статтю, %)

Джерело: ESPAD: The European School Survey Project on Alcohol and Other Drugs

Більше інформації у зверненні Українського інституту соціальних досліджень ім. О. Яременка “Щодо актуальності питання збереження курсу «Основи здоров’я» в навчальних програмах для учнів 1-9-х класів ЗНЗ України” можна знайти у додатку або за посиланням.

Тренінгові курси з доведеною ефективністю. У рамках оновлених програм предмета «Основи здоров’я» рекомендовано використовувати тренінгові курси «Вчимося жити разом» (розвиток соціальних навичок) і «Формування здорового способу життя та профілактики ВІЛ/СНІДу». Ці курси повною мірою реалізують компетентнісний підхід і мають статистично доведену ефективність впливу на знання, ставлення, вміння і поведінку дітей та підлітків. Обидва курси орієнтовані на використання інтерактивних методів навчання, що грунтуються на принципах партнерства, інклюзивності, активного навчання та врахування вікових потреб і рівня розвитку учнів. Усі потрібні ресурси за цими курсами доступні (безкоштовно) на Порталі превентивної освіти.

Структура і тематика курсу «Вчимося жити разом» визначається чинними навчальними програмами для учнів 1-9 класів, а отже, не потребує додаткових годин на його вивчення. Головне завдання курсу полягає в тому, щоб досягти позитивних змін у знаннях, ставленнях, намірах, уміннях і навичках, сприятливих для запобігання конфліктам, і розбудови миру. Курс сприяє формуванню позитивного ставлення до себе, свого життя та власних життєвих перспектив, прийняття інших поглядів, поваги до культурних відмінностей, емпатії, солідарності, соціальної відповідальності, почуття справедливості та рівності. Цей курс забезпечує відпрацювання таких психосоціальних компетентностей, як самоусвідомлення і самооцінка, ефективна комунікація, самоконтроль, емпатія, спроможність до кооперації, аналіз проблем і ухвалення рішень, запобігання конфліктам і конструктивне розв’язання їх.

У ході пілотного впровадження курсу «Вчимося жити разом» у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській і Харківській областях досліджували його ефективність. Зокрема, для оцінки ефективності була використана технологія он­лайн опитування вчителів (1-­11 класи) та учнів (4­-11 класи) за процедурою «ДО» і «ПІСЛЯ». В опитуванні взяли участь понад 63 тисячі осіб, що дало змогу отримати статистично достовірні результати.

У дослідженні оцінювали вплив проекту на знання, ставлення, вміння та поведінку учнів, а також на емоційну атмосферу в школі, взаємини у класі, методи викладання, відчуття психологічного благополуччя тощо (всього за 42 індикаторами).

Головний результат дослідження: за всіма індикаторами отримано статистично достовірні позитивні зміни. Зокрема, прогрес у рівні сформованості життєвих навичок учнів (комунікації, самоконтролю, емпатії, кооперації, аналізу та розв’язання проблем, запобігання конфліктам та розв’язання їх, асертивності, самоусвідомлення і самооцінки) за оцінками вчителів становить від 2,4 до 20,6 %.

Найбільший прогрес продемонстрували учні початкової школи, найменший – старшої (див. номограми). Однак старшокласники мали найбільший початковий рівень сформованості життєвих навичок, а за час проекту показали найбільший прогрес у розвитку навичок самоконтролю та емпатії ( понад 8 %).

 

 

 

Згідно з опитуванням, частка учнів, які визначили предмет «Основи здоров’я» щонайменше корисним, варіюється від 94 % (11 клас) до 99 % (4 клас). Понад 94 % учителів вважають «Основи здоров’я» життєво важливим предметом для дітей та молоді.

Повний звіт про результати проекту і дослідження його ефективності можна завантажити за  посиланням. На Порталі превентивної освіти також доступні електронні ресурси, розробки уроків, тренінгів, відеоматеріали та мультимедійні презентації з тематики проекту.

У 2017-2018 навчальному році курс «Вчимося жити разом» впроваджується через предмет «Основи здоров’я» та виховні години у всіх областях України.

Список використаних джерел:

  1. Звернення Українського інституту соціальних досліджень ім. О. Яременка «Щодо актуальності питання збереження курсу «Основи здоров’я» в навчальних програмах 1-9-х класів ЗНЗ України» [Електронний ресурс].—Режим доступу: http://autta.org.ua/files/files/3_Rekomendatsii%20Instytutu%20Yaremenko%20shchodo%20predmetu%20OZ.pdf – 2017.
  2. Звіт про результати дослідження ефективності проекту "Вчимося жити разом"[Електронний ресурс].—Режим доступу: https://drive.google.com/drive/folders/0Bzt9FAqrO9WcazN4Nkl3YndhcEU - 2017.
  3. Міжнародне технічне керівництво щодо статевої освіти. –ЮНЕСКО, 2010.
  4. Міжнародні стандарти щодо профілактики вживання наркотиків.— УНП ООН, 2012.

Перевір себе

1) Застосування односторонніх дидактичних підходів (лекції, повідомлення, демонстрації матеріалів) є характеристикою:

2) Який відсоток учнів вважають «Основи здоров’я» непотрібним предметом:

3) Оберіть ознаки неефективних профілактичних програм:

4) В ході пілотного впровадження курсу «Вчимося жити разом» найменший прогрес у рівні сформованості життєвих навичок показали учні:

Закінчити тест
Скролінгована робоча зона розкриття змісту тем модуля. Містить тексти, зображення, аудіо та відео матеріал.