http://multycourse.com.ua/ 0 0 ua 80 16 ba6a1aa0883342aa5463c7d87185cb9d 63

УВАГА!

Не обрана стать. Вам необхідно перейти до профілю, обрати стать та зберегти внесені зміни.

Перейти до профілю
Закрити вікно
 
При натискані на цю кнопку ви потрапите на головну сторінку сайта
 
Це кнопка активації глосарія
   
Ця кнопка дозволяє скопіювати курс для офлайн проходження
 

Фон

color1 color2 color3
Дозволяє замінити колір фону робочої зони

Текст

Вибір мови:

Модуль 2. Психосоціальний розвиток дітей і підлітків
Індикація модуля, в якому знаходиться користувач

2.5 Психосексуальний розвиток дітей і підлітків

Етапи і стадії становлення сексуальної поведінки дітей та підлітків

Характеристики стадій підліткової сексуальності

Темпи психосексуального розвитку підлітків

Особливості статевої освіти

 

 

Статевий і психосексуальний розвиток не є синонімами.

 
 

Статевий розвиток – це формування вторинних статевих ознак, розвиток репродуктивних органів, формування здатності до дітонародження.

 
   

 

Він запрограмований генетично і відбувається без нашої участі.

 

 
 

Психосексуальний розвиток (ПСР) – це формування статевої самосвідомості (відчуття себе представником певної статі), спрямованості статевого потягу і статевої поведінки в результаті спільних зусиль природи і виховання.

 
 

 

Етапи і стадії становлення сексуальної поведінки дітей та підлітків

 

Перший етап – формування статевої самосвідомості, статева ідентифікація, тобто усвідомлення належності індивіда до певної статі. Складається з уявлення людини про те, наскільки вона схожа на інших людей своєї статі, й уявлення про те, на кого б вона хотіла бути схожою. Зміст етапу значною мірою детерміновано статевим диференціюванням мозку в пренатальному періоді, тобто до народження дитини.

Упродовж перших шести років діти із повністю залежних швидко стають відносно незалежними. Вони більше дізнаються про своє тіло, у них навіть у ранньому дитинстві з'являються сексуальні відчуття. Між другим і третім роками життя діти дізнаються про фізичні відмінності між чоловіками та жінками. У цей період вони починають пізнавати своє тіло і також можуть намагатися досліджувати тіла своїх друзів (гра в лікаря). Спілкуючись з іншими, порівнюючи себе з ними, дитина отримує образне уявлення про свою статеву належність, а у процесі гри уточнює будову свого тіла і починає засвоювати статеву роль. Розуміння статевої належності реалізується через дитячу цікавість, вивчення своїх статевих органів. Таким чином, інтерес до геніталій у маленьких дітей справді пізнавальний.

Етап можна вважати завершеним, коли дитина чітко засвоїла, хто вона — хлопчик чи дівчинка. До 4-6 років діти вже повинні розуміти, що стать змінити не можна, і віднесення людини до чоловічої або жіночої статі визначається будовою геніталій.

Другий етап – формування стереотипу статеворольової поведінки – публічного вираження статевої ідентичності, що відповідає прийнятим у суспільстві нормативам і забезпечує індивіду належність до певної статі очима інших людей. Цей етап триває впродовж усього препубертатного періоду. Навички і стиль статеворольової поведінки формуються в іграх та у побуті. Хлопчик засвоює чоловічий тип поведінки, а дівчинка – жіночий. Зміст етапу реалізується, насамперед, через виховання в сім'ї — поведінка і розподіл ролей матері та батька. Він багато в чому визначає формування відповідної статевої ролі в дитини.

Діти в молодшому шкільному віці стають більш інтровертними і сором'язливими. Сексуальність набуває прихованого характеру, а їхній моральний розвиток викликає посилення відчуття сорому щодо неї.

Третій етап – формування сексуального потягу, вибір об'єкта потягу, реалізація цього потягу. У формуванні сексуального потягу беруть участь як гормональний фон (ступінь статевої зрілості), гени, інстинкти, так і відповідний рівень психічної та соціальної зрілості (особливо моральної), сексуальне виховання.

Третій етап включає три стадії: платонічна стадія – 9-11 років, еротична стадія -– 12-14 років і стадія сексуального потягу – 15-17 років.

У період статевого дозрівання соціальна ідентичність доповнюється пошуком психологічної ідентичності. Підлітки розмірковують про особисті якості й цінності, а також замислюються про своє місце в житті. Таким чином, психосексуальний розвиток підлітка не можна розглядати відокремлено від статевого, психічного і соціального дозрівання. У становленні сексуальності послідовно формується емоційний, потім тілесний компонент і лише згодом, у міру дозрівання моралі, – почуття відповідальності.

 

Характеристики стадій підліткової сексуальності

 

Платонічна стадія – стадія дитячої закоханості. З початком статевого дозрівання (9-11 років) молодші підлітки вступають у платонічну стадію розвитку сексуальності (дитяча закоханість). Вони вчаться знайомитися, звертати на себе увагу і спілкуватися з об'єктом своєї закоханості. Про те, що дитина досягла цієї стадії, свідчить поява інтересу до своєї зовнішності, одягу, косметики і прикрас, прагнення виділитися з-поміж однолітків, проявів уваги до об'єкта закоханості.

Найголовніше в дитячій закоханості – це прагнення емоційної близькості, «душевного» спілкування. На цьому етапі розвитку підлітки вчаться показувати свої симпатії, спілкуватися наодинці, обговорювати різні теми. Вони вперше наважуються написати записку, зізнатись у своїх почуттях.

У платонічному потягу поки що нема власне сексуальної сторони. Однак саме дитяча закоханість значною мірою формує емоційно-чуттєвий компонент кохання в майбутніх дорослих стосунках.

У цей момент успішність дитини може знизитись, але причина не в самій закоханості, а в фізіологічних змінах. З початком статевого дозрівання підвищується активність підкіркових структур мозку, зокрема гіпоталамуса. Саме це забезпечує пубертатний «стрибок росту». А активність кори головного мозку, що відповідає за інтелект, тимчасово знижується.

Заборони батьків на спілкування з об'єктом закоханості можуть викликати у підлітка негативні реакції: протест, думки про втечу з дому і навіть спроби суїциду. Що більше можливостей для закоханості на ранніх етапах становлення сексуальності, то легше буде людині в подальшому знайти собі супутника життя. Навпаки, єдине і нерозділене кохання у підлітковому віці може обмежити можливості створення сім'ї у майбутньому.

Еротична стадія. Приблизно у віці перших місячних у дівчат і перших полюцій у юнаків (12-14 років) відбувається початок еротичної стадії сексуального розвитку.

На цій стадії виникає тілесний компонент любові як гармонійний і природний перехід до майбутньої статевої близькості: еротичні фантазії, бажання доторкнутися до того, кого любиш, поцілувати й обійняти. Еротичний потяг виявляється по-різному, але кілька із перелічених нижче ознак мають бути обов'язково наявні:

  • інтерес до еротичних журналів і відеопродукції, до «жіночих» романів;
  • ведення особистого щоденника;
  • бажання писати вірші;
  • розмови по телефону (вони стають дуже довгими);
  • прохання погуляти довше, відпустити на вечірку, дискотеку;
  • нічні полюції і ранкові ерекції у хлопчиків;
  • мастурбація;
  • еротичні розмови з нецензурними виразами у середовищі однолітків;
  • прагнення усамітнитися з об'єктом закоханості.

Сексуальна поведінка виявляється у дотиках, обіймах, поцілунках. Важливою формою тілесного контакту є танці, а внаслідок цього і більш тісне особисте спілкування. Так відбувається освоєння комунікації в парі, двоє людей вчаться довіряти одне одному. Зазвичай навіть під час тілесного спілкування на етапі формування еротичного потягу в статеву близькість підлітки не вступають, але у них виникає потреба у вивченні фізіології статевого акту і безпечного сексу.

Якщо зустрічі закоханих стають регулярними, якщо обоє відчувають задоволення від обіймів і поцілунків, поступово між ними долаються сором і страх, а підлітки починають замислюватися про сексуальні стосунки. Насправді це відбувається лише після досягнення фізіологічної зрілості (15-17 років).

На стадії сексуального потягу з'являється бажання статевої близькості. Підлітки починають вступати в сексуальні стосунки.

Для дівчат у сексуальних стосунках набагато важливішим є емоційний компонент, а для юнаків – тілесний. Дорослі чоловіки, зазвичай, вступають у сексуальні стосунки з тими, хто їм подобається. Хлопці-підлітки, потяг яких недиференційований, іноді починають статеве життя зовсім не з тими дівчатами, у яких вони закохані.

Дівчатка починають дозрівати раніше, але при цьому сам процес статевого дозрівання у них триваліший. Так, коли дівчата вже починають закохуватись, у хлопчиків ще зберігаються суто дитячі інтереси, дівчата їх мало цікавлять. Однак у процесі статевого дозрівання сексуальний потяг у хлопців з’явиться раніше, ніж у дівчат, які на той час ще перебувають на еротичній стадії сексуального розвитку. Тому дівчата інколи починають статеве життя під тиском партнера, не відчуваючи в цьому справжньої потреби.

 

Темпи психосексуального розвитку підлітків

 

Існує кілька варіантів психосексуального розвитку (ПСР), які визначаються індивідуальними фізіологічними особливостями (співвідношенням рівнів статевих гормонів і гормону росту), а також психологічними чинниками (насамперед, ставленням до сексуальності дитини в сім'ї).

Нормальний ПСР. Для цього варіанта характерні середні темпи фізичного і статевого розвитку. Підлітки з нормальним ПСР мають середній зріст і масу тіла. Середній вік перших місячних 13,5 років, перших полюцій – 15 років. Формування сексуального потягу завершується до 16-17 років, він слабо виражений або помірно. Підлітки цього психологічного типу найчастіше цілком задовольняються заняттями й інтересами, не пов'язаними із сексом. Установка «хочеться спробувати, але розумію, що ще рано» стримує їхню сексуальну активність. У них частіше спостерігається високий інтелект і не дуже високий гормональний фон.

Прискорений ПСР. Для підлітків цієї групи властивий нормальний або бурхливий фізичний розвиток, вони мають фенотипічний вигляд дорослої жінки або чоловіка. Їхня сексуальна активність може виявитися вже із 12-13 років. У всіх осіб цієї групи до 15-16 років спостерігається регулярне статеве життя, як правило, з високим ступенем задоволеності.

Дівчата зазвичай середнього або нижче середнього зросту, трохи пухкенькі. Психологічно вони спокійні, доброзичливі, життєрадісні, комунікабельні. Потяг до розваг переважає мотивацію до навчання. Нерідко є лідерами молодіжних компаній. Юнаки також зазвичай середнього або нижче середнього зросту, широкоплечі, міцної статури. Високий рівень андрогенів забезпечує їх високу фізичну активність, наполегливість, агресивність. Статеве життя починають із 13-14 років.

У підлітків цієї групи в сексуальності переважає фізіологічний компонент над емоційним. Вони не цінують тривалих залицянь. Головне для них – отримати задоволення. Вони швидко закохуються і швидко остигають до партнера. Вони мають найвищий ризик небажаної вагітності і зараження інфекціями, що передаються статевим шляхом. Дівчата цього типу частіше стають жертвами сексуального насильства.

Загалом раннє статеве життя без психоемоційного компонента може принести розчарування і стати потужним джерелом стресу та причиною неврастенії. Конфлікти з батьками через їх неприйняття раннього статевого досвіду доньки або сина можуть спровокувати втечу підлітка з дому. У такій ситуації жодні вмовляння і заборони не ефективні, оскільки активність лімбічної системи домінує над активністю префронтальної кори головного мозку: підлітки спочатку роблять і тільки потім думають, що зробили. Тому вже до 12 років їх потрібно ознайомлювати із заходами щодо профілактики вагітності та інфекцій.

При уповільненому ПСР усі стадії статевого потягу з'являються пізніше, ніж за нормального розвитку. Платонічний потяг формується лише до 14-15 років. Зовні такі підлітки або мініатюрні, або при нормальному зрості мають недостатню масу тіла. У дівчат місячні з'являються після 15-16 років. Еротичний потяг формується після 16 років, а сексуальний – у 18-20 років. Відсутність сексуального потягу сприймається як сором'язливість, порядність і збігається з їхніми моральними й етичними установками.

У характері підлітків з уповільненим ПСР є такі риси, як пасивність, інфантильність, споглядальність, тривожність, сором'язливість, замкнутість. У юнаків часто відбувається помірна соціальна дезадаптація в колективі однолітків. Дівчата не сприймають їх серйозно, і через це у них виникає брак спілкування із протилежною статтю. Зазвичай, підлітки цієї категорії до 16-18 років не мають статевих контактів (статевий потяг у них затримується на платонічній або еротичній стадії). Вони не дають приводів для скандалів у сім'ї, слухняні, старанні, як правило, захоплені навчанням.

У таких підлітків розмови про сексуальність (використання презервативів, протизаплідних таблеток, інфекційні захворювання, вагітність та ін.) можуть викликати неприємні почуття, навіть викликати шок. За рівнем біологічного розвитку ці підлітки фактично ще є дітьми, тому виховання їх у тому, що стосується питань статі, має бути дуже делікатним.

Пригнічений ПСР. У цьому випадку розвиток досягає платонічної або навіть еротичної стадії, а потім пригнічується. Перший тип підлітків із пригніченим ПСР – дівчата, які стикаються в родині зі складними проблемами: гіперопікою, емоційною ізоляцією з боку матері, сексуальними домаганнями з боку вітчима; відсутністю батька або наявністю батька-пияка, неправильним статевим вихованням. Дівчина спостерігає важку долю матері і не хоче повторити її, тому внутрішньо відкидає роль жінки й матері. Властива особистісна ригідність: «любов має бути однією-єдиною», почуття неповноцінності – «це не для мене». Другий тип підлітків із пригніченою сексуальністю – це гіперсоціальні юнаки й дівчата з підвищеними вимогами і високими кар'єрними прагненнями. При повній сублімації сексуальності, наприклад у навчання, у юнаків можуть порушитися вироблення сперматозоїдів і еректильна функція, а у дівчат – менструальний цикл.

У деяких підлітків, зазвичай дівчат, статевий потяг витісняється уявленнями про те, що секс – це брудно і вульгарно. Вони намагаються не помічати цієї сторони людського життя. Тоді як психологічні тести виявляють дуже істотну потребу в сексі. При нормальному і навіть пришвидшеному статевому розвиткові та високому рівні естрогенів сексуальні переживання у них нічим не заміщуються, що веде до психологічних труднощів і виникнення психосоматичних розладів, таких як виражена вегетативна дисфункція, тобто порушення в роботі внутрішніх органів (серцево-судинної системи, органів дихання, травлення ) внаслідок розладу їх нервової регуляції. Можливі хворобливі менструації і маткові кровотечі пубертатного періоду.

 

Особливості та статевої освіти

 

Здійснюючи статеве виховання, потрібно дотримуватися таких принципів:

  • статеве виховання повинно здійснюватись у взаємодії з усіма іншими напрямами освітньої роботи у школі;
  • важливо, щоб зміст, форми і методи статевого виховання відповідали віковим особливостям учнів ( зокрема, й етапам статевого розвитку), а також рівню їхніх знань із конкретних тем;
  • учні, які глибше цікавляться специфічними питаннями, мають отримувати потрібну інформацію індивідуально або в невеликій групі під час бесіди із запрошеними фахівцями.

Статеве виховання старшокласників має стосуватися більш специфічних питань, включаючи різні аспекти психологічної та фізіологічної сумісності майбутнього чоловіка і жінки, безпосередньо питань підготовки створення сім'ї тощо.

У статевому вихованні потрібно використовувати різні форми й методи. Це і включення відповідних відомостей у різні навчальні предмети, і бесіди класного керівника та фахівців різного профілю з учнями (вчителі предмета «Основи здоров'я», шкільні психологи, медики, соціальні працівники, співробітники правоохоронних органів).

Організаційними формами можуть бути:

  • фрагменти уроків й окремі уроки у межах таких навчальних предметів, як «Основи здоров'я», біологія, література, історія. Для цього потрібно вносити відповідні зміни в навчальні програми та підручники без порушення загальної логіки, структури та змісту їх як предметів базового навчального плану;
  • факультативні заняття – для проведення їх потрібні навчально-методичні комплекти, що відповідають вимогам для такого роду матеріалів. Доцільно, щоб на вибір учня були запропоновані різні варіанти предметів для факультативного вивчення;
  • спільні семінари і тренінгові заняття для батьків та дітей, тематика, зміст і організація яких мають відповідати їхнім запитам.

 

Список використаних джерел:

  1. Adolesmed - Режим доступу: <http://adolesmed.szgmu.ru/s/22/?m1=12> - 10.10.2017.
  2. Репродуктивное здоровье и сексуальность подростков / под ред. А.М. Куликова.—СПб.: РОО «Взгляд в будущее», 2006.

Перевір себе

1) Розвиток досягає платонічної або навіть еротичної стадії, а потім пригнічується – це:

2) Формування сексуального потягу, вибір об'єкта потягу, реалізація цього потягу відбувається на:

3) На еротичній стадії психосексуального розвитку підлітки:

4) Статеве виховання повинно здійснюватися:

5) Тілесний компонент в сексуальних стосунках є важливішим за емоційний для:

6) Встановіть відповідність:

  • Статевий розвиток
  • Психосексуальний розвиток
  • це формування статевої самосвідомості (відчуття себе представником певної статі), спрямованості статевого потягу і статевої поведінки в результаті спільних зусиль природи і виховання
  • це формування вторинних статевих ознак, розвиток репродуктивних органів, формування здатності до дітородіння
Закінчити тест
Скролінгована робоча зона розкриття змісту тем модуля. Містить тексти, зображення, аудіо та відео матеріал.