2.4 Особливості психосоціального розвитку учнів старшої школи

Зміст

Особливості розвитку головного мозку учнів 10 (11) класу

Пізнавальні процеси у старшому підлітковому віці

Емоційна сфера старшокласників

Соціальний розвиток юнаків і дівчат

Особливості професійної орієнтації і мотивації навчальної діяльності

Психосоціальний розвиток учнів 10-11-го класу

 

 

Коли діти переходять у старшу школу, багатьох батьків охоплює передчуття проблем, які мають посипатися звідусюди. Адже дитина стає самостійнішою, віддаляється від батьків і намагається захистити свою автономію. Спілкування з однолітками займає дедалі більше часу, а їхня думка нерідко стає визначальною в поведінці, пристрастях і самооцінці. Відчуваючи себе дорослими, старшокласники з роздратуванням сприймають ставлення батьків до себе, як до дітей. З одного боку, вони протестують проти батьківського контролю, а з другого — все ще потребують підтримки з боку дорослих. При цьому вони активно пізнають світ, експериментують і ризикують.

 

Особливості розвитку головного мозку учнів 10(11) класу

 

Ще 20 років тому вважалося, що основний процес розвитку головного мозку відбувається у перші роки життя. В останні десятиліття за допомогою таких сучасних методів дослідження,  як функціональна магнітно-резонансна томографія (фМРТ), стало можливим не просто побачити мозок живої людини, а й знімати відео його активності, стимулюючи різні ділянки. Тоді стало очевидним, що головний мозок розвивається не лише в ранньому дитинстві, а й після 20-ти і навіть 30-ти років.

Підлітковий вік визначають, як період значних біологічних, гормональних і фізичних змін. Саме впродовж цього періоду значних змін зазнає префронтальна кора, яка розміщена в передній частині головного мозку. В людей вона розвинута набагато краще, ніж у тварин. Саме вона задіяна під час виконання таких завдань, як планування, ухвалення рішень, за допомогою неї люди втримуються від необачних слів та вчинків.

Об’єм сірої речовини префронтальної кори головного мозку сягає своєї вершини на початку підліткового віку (10-11 років), а потім він іде на спад через «відсікання» зайвих синапсів (нейронних зв’язків), які найменше використовуються. А нейронні зв’язки, які часто застосовуються, з цього часу мають можливість закріпитися. Це схоже на процес обрізання кущів троянд, коли садівник обрізає зайві гілки, даючи можливість повноцінно розвиватися тим, що залишилися.

Які саме нейронні зв’язки закріпляться і стануть основою поведінки, значною мірою залежить від навколишнього середовища, зокрема й освітнього. Тому саме цей період є найсприятливішим для навчання та розвитку творчих здібностей людини.

Цікаво, що в період від 10 до 25 років спостерігається найбільший розрив у розвитку лімбічної системи та префронтальної кори головного мозку. Лімбічна система відповідає за аналіз емоцій, центр задоволення та заохочення, що часто є передумовою ризикованої поведінки підлітків, які насамперед прагнуть розваг. Вона є найбільш чутливою у підлітків, тоді як префронтальна зона, яка оберігає нас від необдуманих вчинків, ще продовжує формування.

Експериментально доведено, що 15-річні підлітки на рівні з дорослими виконують завдання, у яких треба йти за інструкціями, але припускаються набагато більше помилок там, де треба розробляти власні стратегії, вирішувати самостійно, враховувати багато сторонніх чинників, передбачати наслідки не лише для себе, а й для оточення.

Виходячи з цього, висока схильність до ризику, невміння себе контролювати та зважати на думку довколишніх – якості, які відображають зміни в мозку молодого покоління.

 

 

 

Декому може спасти на думку, що ця інформація є однією з чергових вигадок психологів, які виправдовують зіпсованість молодого покоління. Проте в історії існує безліч описів підліткового віку, дуже схожих на те, що пишуть зараз. Ось відома цитата із «Зимової казки» Вільяма Шекспіра, у якій він описує підлітковий вік: «Краще б люди, коли їм уже виповнилося 10, але ще не 23, зовсім не мали віку. Краще б юність проспала свої роки, тому що немає у неї іншої забави, як робити дівкам живіт, ображати старих, битися і красти…» Майже 400 років тому Шекспір зобразив підлітків дуже схожими на сучасних, а тепер учені дістали змогу зрозуміти їхню поведінку в світлі тих прихованих процесів, що відбуваються в мозку.

 

Пізнавальні процеси у старшому підлітковому віці

 

Оскільки розвиток основних пізнавальних процесів відбувся ще до старшого шкільного віку, в цьому віці вони лише вдосконалюються. Старшокласники мають вагоміші мотиви для тривалого зосередження уваги, при цьому увага утримується ними не лише під час демонстрування навчального матеріалу, а й у ході пояснення його, а також під час викладу теоретичних питань. Якщо для школярів молодших і середніх класів провідним чинником зосередження уваги є форма подання навчального матеріалу, то для старшокласників важливим стає і його зміст.

Триває розвиток абстрактно-логічного мислення. Наслідком цього є філософські роздуми старшокласників, їх прагнення вести розмови й дискусії на абстрактні теми. Для багатьох з них абстрактна можливість здається цікавішою і важливішою за дійсність.

У 15-16 років різко знижується ригідність (інертність) мислення, воно стає гнучкішим, приблизно з 18 років підвищується здатність до передбачення (встановлення причиново-наслідкових зв'язків, планування, висунення й аналіз гіпотез, актуалізація і реконструкція минулого досвіду).

Розвиток пам'яті у старшокласників пов'язаний із засвоєнням школярами прийомів мнемічної діяльності, тобто прийомів, що сприяють запам'ятовуванню теоретичного матеріалу (запам'ятовування за допомогою асоціацій, заздалегідь складеного плану, виділення опорної інформації тощо). Таким чином, відбувається поєднання вроджених здібностей (задатків) і набутого вміння вчитися.

 

Емоційна сфера старшокласників

 

Старший шкільний вік збігається зі старшим підлітковим віком і початком юності. Це час, коли інтенсивно реалізуються і розвиваються всі ті емоції, які закладені в людині від народження. Юнацькі почуття стають зрілішими, стійкішими, глибшими.

Емоційна сфера старшокласників характеризується:

Найчастіший улюблений зміст суперечок і задушевних бесід старшокласників – це етичні та моральні проблеми. Старшокласники готові довго і жваво обговорювати, чи можна закохатися одночасно у двох, чи може бути дружба між юнаком і дівчиною. Вони ставляться до життєвих, етичних понять так само, як до понять природничо-наукових: чекають точних, однозначних відповідей і не готові миритися з розбіжностями і незрозумілістю. Пошуки старших школярів пройняті прагненнями почуття і волі, їхнє мислення має пристрасний характер [3].

 

Соціальний розвиток юнаків і дівчат

 

Спілкування старшокласників має свої особливості. Насамперед воно використовується для саморозкриття і тому стає більш довірливим з однолітками. Саме спілкування підлітків стає глибшим і змістовнішим, з'являються такі емоційно насичені форми взаємодії, як дружба і кохання. Юнацьке кохання - здорове почуття, і дорослі мають ставитися з повагою до нього. Здебільшого перше кохання викликає у юнаків та дівчат благородні почуття, прагнення до самовдосконалення. Звичайно, перше кохання відрізняється від зрілої любові дорослих, у якій гармонійно поєднуються статевий потяг і потреба у глибокому особистому спілкуванні. У юнаків і дівчат ці два потяги дозрівають не одночасно. Хоча дівчата раніше дозрівають фізіологічно, у них потреба в емоційній близькості виражена сильніше, ніж у фізичній. У юнаків, навпаки, здебільшого спочатку з'являється статевий потяг, а потреба в духовній близькості виникає пізніше.

Прагнення до автономії від батьків – істотна характеристика старшого шкільного віку. Виокремлюють автономію:

Час спілкування старших підлітків із дорослими може зменшитись, але потреба в неформальному, нерегламентованому спілкуванні з батьками залишається. Молоді люди прагнуть отримати пораду з того чи того питання, особливо в разі виникнення проблем чи потреби ухвалювати життєво важливі рішення (наприклад, щодо подальшого навчання).

Незадоволення потреби у спілкуванні може стати причиною формування цілої низки негативних тенденцій, аж до проявів делінквентної поведінки, що характеризується асоціальною, протиправною спрямованістю і завдає шкоди окремим людям та суспільству.

 

Особливості професійної орієнтації і мотивації навчальної діяльності

 

У старших класах навчально-пізнавальна діяльність підлітків починає визначатися мотивами, спрямованими на реалізацію майбутнього, усвідомленням своєї життєвої перспективи і професійних намірів [4]. Навчальні мотиви старшокласників все більше поєднуються з мотивами професійної орієнтації. Окрім власне інтересу до певної діяльності, потреби в самоактуалізації та самовираженні, вибір молодою людиною тієї або тієї професії часто визначається її соціальною престижністю, власним освітнім рівнем, професією батьків, матеріальним добробутом родини. Велике значення має також передбачуваний рівень зарплати, хоча з віком простежується тенденція до зниження цієї залежності.

 

Психосоціальний розвитку учнів 10-11-го класу

 

Фізичний розвиток

Період ранньої юності, завершення статевого дозрівання у переважної більшості дівчат і в значної частини хлопців. Деякі юнаки і дівчата вже практично дорослі на вигляд, хоча ріст і розвиток систем організму продовжується щонайменше до 20-22 років.

Психічний розвиток

Доросла зовнішність часто породжує очікування від підлітків дорослої поведінки, на яку вони ще часто не здатні через недорозвиненість мозкових структур, що відповідають за критичне мислення, всебічний аналіз, спроможність до рефлексії.

Соціальний розвиток

Юнаки і дівчата відчувають крайню потребу в самореалізації, вони прагнуть бути корисними й отримувати заслужене визнання. Тому в соціальному плані дуже важливим є залучення десятикласників до волонтерської діяльності та участі у різноманітних соціальних проектах.

Актуальні проблеми

Невизначеність життєвих перспектив

Інколи молоді люди, які мають занижену самооцінку, не бачать для себе жодного сенсу мріяти про гідне майбутнє. А підлітки без позитивних життєвих перспектив втрачають мотивацію до навчання і починають шукати задоволення деінде – заглиблюються у непродуктивні стосунки, демонструють схильність до ризикованої поведінки у всіх сферах життя тощо. Виходячи з цього, школа й родина мають заохотити кожного учня ставити перед собою високі цілі й робити кроки у напрямку до них.

Ризики трудової діяльності 

У цьому віці дехто з підлітків починає підробляти і самостійно заробляти гроші. Дуже важливо попередити молодих людей про небезпеку залучення до розповсюдження наркотиків, здирництва, крадіжок, секс-бізнесу та навіть участі у збройних формуваннях.

Ризикована поведінка

Згідно з порівняльним опитуванням Українського інституту соціологічних досліджень ім. О. Яременка за 2010 рік, 53 % хлопців і 36 % дівчат — першокурсників ПТНЗ — уже мають досвід статевих стосунків. У загальноосвітніх навчальних закладах це 31 % і 13 % відповідно.

Відмінність у показниках можна пояснити тим, що учні ПТНЗ проживають, зазвичай, у гуртожитках, а більшість десятикласників — під наглядом родин.

Також учні ПТНЗ отримують стипендію і мають кошти, які витрачають на власний розсуд, зокрема купують цигарки й алкогольні напої.

Так, згідно з дослідженням, майже 46 % хлопців і 25 % дівчат — першокурсників ПТНЗ — щодня палять. А серед учнів десятого класу ЗНЗ таких 18 % і 9 % відповідно. Як мінімум раз на тиждень вживають пиво 52 % першокурсників ПТНЗ і 38 % їхніх однолітків у ЗНЗ. На жаль, 26 % першокурсників ПТНЗ уже спробували нелегальні наркотики (марихуану або гашиш). Серед десятикласників ЗНЗ таких 12 %.

Усі ці дані свідчать про потребу впровадження ефективної профілактичної освіти у старших класах загальноосвітніх навчальних закладів, а особливо у професійно-технічних навчальних закладах.

 

 

Список використаних джерел:

  1. Абрамова Г. С. Возрастная психология / Г. С. Абрамова.— М., 1998.
  2. Вчимося жити разом. Посібник для вчителя з розвитку соціальних навичок у курсі «Основи здоров’я» (основна і старша школа)[Електронний ресурс]. – 2017. – Режим доступу: https://drive.google.com/drive/folders/0Bzt9FAqrO9WcLXZwZVlJaFBCS3c
  3. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы / Е. П. Ильин.— СПб., 2000.
  4. Курс общей, возрастной и педагогической психологии / под ред. М. В. Гамезо . — М.: Просвещение, 1982.— С. 99-100.
  5. Психология человека от рождения до смерти / под ред. А. А. Реана. – СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2002. — 656 с. — (Серия «Психологическая энциклопедия»).
  6. Сара-Джейн Блэкмор. Секреты работы мозга в подростковом возрасте / Сара- Джейн Блэкмор.—Режим доступу : 14.09.2017.
  7. Собкин В. С. Динамика ценностных ориентации в старшем школьном возрасте: дис. в виде науч. доклада на соиск. докт. психол. наук / В. С. Собкин.— М., 1997.

Додаткові Матеріали