1.1 Важливість освіти у галузі здоров’я і безпеки

Зміст

Цінність здоров’я

Стан здоров’я молоді у світі

Стан здоров’я молоді в Україні

Взаємозв’язок здоров'я і освіти

Права дитини й освіта в галузі здоров’я і безпеки

 

 

Цінність здоров’я

 

Здоров'я – безцінне надбання людини, важлива умова повноцінного і щасливого життя. Здоров'я допомагає успішно вирішувати основні життєві завдання: вчитися, працювати, спілкуватися, дружити, створювати сім'ю, виховувати дітей, здійснювати задумане, долати труднощі, а якщо доведеться, то і значні перевантаження.

Здоров'я людини – це набагато більше, ніж відсутність хвороб. Це і добре самопочуття, і енергійність, і здатність швидко відновлювати сили, й успішно справлятися з хворобами.

Здоров'я є безцінним здобутком не лише окремої людини, а й усього суспільства. Як життєдіяльність окремої людини значною мірою визначається станом її здоров'я, так і успішний розвиток суспільства загалом залежить від стану здоров'я населення. У разі збільшення у суспільстві частини людей із поганим здоров'ям, можливості його соціально-економічного розвитку обмежуються.

Здоров'я людини залежить, насамперед, від неї самої, її способу життя. Переважна більшість людей ставлять здоров'я на перше місце в рейтингу життєвих цінностей. Проте водночас багато несвідомо, а іноді і свідомо приносять здоров'я в жертву для досягнення інших цілей – навчання, роботи, кар'єри, отримання задоволення (наприклад, від куріння або вживання наркотиків). Часто це відбувається в молодому віці, адже багато людей починають усвідомлювати практичну цінність здоров'я пізніше, коли у них з’являються проблеми зі здоров'ям.

Отже, збереження та зміцнення здоров'я населення загалом і молодого покоління зокрема, – цінність, що має стратегічне значення для сталого розвитку суспільства і належить до актуальних завдань розвитку сучасної України.

 

Стан здоров’я молоді у світі

 

Згідно з даними міжнародного дослідження «Поведінка дітей шкільного віку стосовно охорони здоров'я» (HBSC), що його проводять кожні чотири роки у країнах Європи і Північної Америки, зокрема і в Україні, у підлітковому віці порівняно з періодом дитинства (до 10-12 років) стан здоров'я погіршується і скорочується поширеність здорової поведінки. Саме в цей період зростає поширеність суб'єктивних негативних показників здоров'я, таких як скарги на здоров'я, низька самооцінка стану здоров'я і низький рівень задоволеності життям, особливо серед дівчаток.

Зростання поширеності функціональних розладів та хронічних хвороб серед підлітків, погіршення показників їхнього фізичного розвитку і фізичної підготовленості, збільшення поширеності поведінкових чинників ризику на тлі епідемії ВІЛ-інфекції й дедалі більшого вживання наркотиків актуалізувало завдання збереження та зміцнення загального і репродуктивного здоров'я підлітків.

Більшість молодих людей починають вести активне статеве життя у віці до 19 років, а перший сексуальний досвід переживають у 15-16 років. Статеве життя пов'язане з ризиком зараження інфекціями, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), зокрема ВІЛ, а також небажаної вагітності. Переривання небажаної вагітності в підлітковому віці негативно впливає на репродуктивний потенціал жінки, а ІПСШ можуть стати причиною як жіночого, так і чоловічого безпліддя.

 

Стан здоров’я молоді в Україні

 

Основні демографічні показники й показники стану здоров'я населення України впродовж останніх десятиліть демонструють негативні тенденції. Причиною цього стали суспільно-економічні трансформаційні процеси, що відбуваються з початку 90-х років минулого століття. Спочатку економічний спад, а з часом незбалансоване економічне зростання, політична нестабільність, кілька хвиль економічної кризи, суттєве ослаблення системи охорони здоров'я. Усі ці чинники призвели до погіршення стану здоров'я і до серйозної нерівності різних категорій населення з позиції доступу до послуг у сфері охорони здоров'я. Не менш вагомою причиною також стала складна екологічна ситуація, наслідки аварії на Чорнобильській АЕС, значне техногенне забруднення довкілля.

Погіршення стану здоров'я населення є одним із головних чинників негативних демографічних тенденцій в Україні. Депопуляція властива більшості країн сучасної Європи, проте в Україні скорочення населення відбувається у пришвидшеному темпі – в 1993 році населення України становило 52,2 млн осіб, а через 20 років скоротилося майже на 6,7 млн. І станом на 1 січня 2013 року вже не перевищувало 45,6 млн осіб. Через низькі показники народжуваності та відтік молоді, яка виїжджає за кордон, швидко змінюється віковий склад населення – зростає кількість громадян середнього і похилого віку.

Порівняно з іншими європейськими країнами, українці не тільки вмирають у більш молодому віці, а і живуть менше років у здоровому стані. Різниця тривалості життя у чоловіків також набагато більша, ніж у країнах ЄС. Очікувана тривалість життя в Україні на 8,2 роки коротша середнього показника ЄС для жінок і на 14 років – для чоловіків.

Поширення інфекційних і неінфекційних захворювань, а також висока смертність, особливо серед чоловіків працездатного віку, призводить до серйозних соціально-економічних наслідків, які можуть перешкодити економічному зростанню країни і підвищенню якості життя громадян.

Діти, підлітки та молодь – пріоритетні цільові групи для профілактичних програм. Згідно з даними дослідження «Поведінка дітей шкільного віку стосовно охорони здоров'я» (HBSC) в Україні у 15 років, зокрема:

56 % дівчат і 25 % хлопців повідомляють про численні скарги на здоров'я частіше ніж один раз на тиждень (44 % дівчат і 26 % хлопців у середньому по всіх обстежених країнах);

Самооцінка рівня здоров’я

 

6 % дівчат і 14 % хлопців мають надлишкову масу тіла (10 % дівчат і 18 % хлопців у середньому по всіх обстежених країнах).

Відсоток підлітків із надлишковою масою тіла

 

18 % дівчат і 17 % хлопців щодня вживають безалкогольні підсолоджені напої * (22 % дівчат і 28 % хлопців у середньому по всіх обстежених країнах).

Уживання безалкогольних підсолоджених напоїв

 

69 % дівчат і хлопців проводять по буднях перед телевізором дві і більше години на день ** (62 % дівчат і 64 % хлопців у середньому по всіх обстежених країнах).

Перегляд телепередач

 

13 % дівчат і 31 % хлопців курять не рідше одного разу на тиждень (17 % дівчат і 19 % хлопців у середньому по всіх обстежених країнах).

Куріння підлітків

 

30 % дівчат і 44 % хлопців уживають алкоголь не рідше одного разу на тиждень (17 % дівчат і 25 % хлопців у середньому по всіх обстежених країнах).

Регулярне вживання алкоголю підлітками

 

24 % дівчат і 38 % хлопців мали не менше двох випадків сп'яніння (29 % дівчат і 34 % хлопців у середньому по всіх обстежених країнах).

Випадки сп’яніння

 

5 % дівчат і 18 % хлопців коли-небудь споживали коноплю (15 % дівчат і 20 % хлопців у середньому по всіх обстежених країнах).

Уживання психоактивних речовин

 

17 % дівчат і 40 % хлопців мають досвід сексуальних стосунків (23 % дівчат і 29 % хлопців у середньому по всіх обстежених країнах).

Досвід сексуальних стосунків

 

5 % дівчат і 23 % хлопців брали участь у бійках за останні 12 місяців не менше трьох разів (5 % дівчат і 16 % хлопців у середньому по всіх обстежених країнах).

Прояви насилля

 

_______________________________________________

* Регулярне вживання підсолоджених напоїв супроводжується підвищеним споживанням калорій, ризиком розвитку надлишкової маси тіла й ожиріння, розвитку хронічних метаболічних захворювань, пов'язаних з ожирінням, таких як метаболічний синдром і діабет ІІ типу.

** Малорухлива поведінка має кумулятивну дію впродовж дитинства, при цьому помічений зв'язок між проводженням часу перед телевізором у підлітковому віці і збільшенням маси тіла в дорослому житті.

_______________________________________________

 

Взаємозв’язок здоров'я і освіти

 

Освітні установи і, насамперед школа, де діти, підлітки та молоді люди проводять більшу частину свого часу, мають величезний виховний і здоров'язбережувальний потенціал. Школа в тісній взаємодії з сім'єю і найближчим оточенням школяра вирішує двоєдине завдання: збереження і зміцнення здоров'я та виховання гармонійно розвиненої, освіченої, творчої, соціально активної та відповідальної особистості.

При цьому позитивне сприймання шкільного життя учнями розглядається як ресурс для забезпечення здоров'я і благополуччя, тоді як негативне сприймання його може бути фактором ризику, що впливає на їхнє фізичне і психічне здоров'я.

У ситуації позитивного шкільного клімату, що має на увазі і наявність доброзичливих, дбайливих учителів, простежується не тільки вища успішність, а й сприятливіша поведінка учнів щодо власного здоров'я.

Для актуалізації у підлітків та молоді цінності здоров'я, формування у них мотивації і поведінкових установок, потрібних для його збереження та зміцнення, в установах освіти всіх рівнів повинні систематично здійснювати послідовну, цілеспрямовану і комплексну освітню роботу. Учні мають бути охоплені програмами з мотивації до здорового способу життя, профілактики вживання психоактивних речовин, збереження репродуктивного здоров'я до досягнення віку, в якому можливо прилучення до шкідливих звичок і початку статевого життя.

Такі програми мають сприяти становленню ціннісних орієнтирів дитини і підлітка, готувати до дорослого життя, формувати вміння і навички самостійно ухвалювати поінформовані рішення, ефективно спілкуватися, адекватно висловлювати свої почуття й емоції, критично мислити, чинити опір негативному впливові та тиску з боку однолітків і дорослих, вибирати моделі поведінки, що сприяють збереженню здоров'я.

 

Права дитини й освіта в галузі здоров’я і безпеки

 

Визнання державою права дітей, підлітків і молодих людей на охорону здоров'я й безпечну життєдіяльність зобов’язує державні інституції надавати їм інформацію, освіту та доступ до послуг, що дає змогу зберегти і зміцнити здоров'я.

Відповідно до Конвенції про права дитини, яку підписали 195 держав, включаючи й Україну, діти мають загальні і невід'ємні права, зокрема й право на освіту, яке має бути спрямоване на розвиток особистості, талантів, розумових і фізичних здібностей дитини в найповнішому обсязі (статті 28 і 29 ) і на отримання інформації (стаття 13).

Держави, які підписали Конвенцію про права дитини, зобов'язані забезпечувати повагу, захист і дотримання прав дітей. Освіта повинна відповідати найкращим інтересам і цілям сталого розвитку дитини загалом, без дискримінації, з повагою до поглядів дитини і з її активною участю. Освіта у сфері здоров'я на засадах формування навичок є одним із засобів досягнення цих цілей.

У 1994 році на Міжнародній конференції з народонаселення та розвитку в Каїрі представники 179 держав, включаючи й Україну, визнали важливість доброго репродуктивного здоров'я для реалізації людьми своїх основних прав. На конференції утвердили Концепцію репродуктивних прав, яка, зокрема, передбачає, що жінки і чоловіки, дорослі й молоді мають право отримувати повну і достовірну інформацію про статеве репродуктивне здоров'я, його збереження, зокрема і про попередження інфекцій, що передаються статевим шляхом, та про запобігання небажаної вагітності.

 

Список використаних джерел:

  1. Європейське опитування учнівської молоді щодо вживання алкоголю та наркотичних речовин – ЕСПАД (ESPAD) [Електронний ресурс] // Український Інститут соціальних досліджень ім. Олександра Яременка. – Режим доступу до ресурсу: http://www.uisr.org.ua/espad.
  2. Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді [Електронний ресурс] // Український Інститут соціальних досліджень ім. Олександра Яременка. – Режим доступу до ресурсу: http://www.uisr.org.ua/hbsc.
  3. Конвенція про права дитини [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_021.